Родинні історії

– Інго, запиши в мій розклад, щоб я зателефонувала завтра зранку… – почала говорити Олена Вікторівна своїй секретарці, як по робочому столу пролунала гучна вібрація від повідомлення: “Мамо,

Олена закінчила з прибиранням і присіла у своє улюблене крісло. Вона взяла до рук книжку, яку почала читати ще вчора, але надто сильно втомилася після роботи й прочитала

– Мама дзвонила. Ми переїжджаємо. Збирай сьогодні речі, завтра перевезу вас, – Чоловік Лери, Павло, поставив дружину перед фактом. Лера навіть відповісти нічого не встигла, він сказав це

– Збирай свої речі і провалюй, – Наталя влетіла у ванну, де чоловік лагодив пральну машину. – Куди? – сторопів він. – Куди хочеш. Тільки подалі від мого

– Владе, ти знаєш, мені знову тітка Оля дзвонила… Її простота і нахабство не має меж. Я так більше не можу… Мало того що її апетити зростають, так

Ганна Аркадіївна виросла в інтелігентній родині. Батько викладав біологію, мама працювала вчителькою української мови та літератури. Жило подружжя добре, дружно, душа в душу, як то кажуть. Тільки от

– Ксюшо, це що таке? Ти що, викинула мамині огірки? – Василю, ну звісно. – зітхнула Ксенія. – Вони давно забродили… І м’які. Їх же їсти неможливо… –

Катерина йшла додому. Їй було дуже сумно, навіть радше боляче. Сьогодні Олег оголосив, що скоро одружиться. А ще рік тому він залицявся до неї, а потім раптом різко

– Іди, прошу тебе, – сказала Надія. – Ти пошкодуєш. Ти дуже пошкодуєш, але буде пізно. Наш син тобі цього не пробачить. Чуєш? – Про сина згадав? Ти