Родинні історії

– Я б хотів… – Гена зробив паузу. Він нервував. – Я б хотів оплатити мамі відпустку. Тобто купити путівку на море. Що думаєш? Ліда завмерла і подивилася

Дружина поїхала у відрядження, донька у батьків, а Володимир залишився один. Якось навіть незвично. Дружина Марина рідко їздила куди-небудь, але тут колега захворіла, довелося їй виконувати цю місію:

– Ти що, кудись ідеш? – запитала Марія, бачачи, як її мати, Лада, наводить марафет перед дзеркалом. Біля неї на килимі грав п’ятирічний Іван, молодший брат Марії. –

– Тобі не здається, що ти занадто довго була в душі?! Простіше вже було ванну налити… – процідив Валерій, – Адже лічильник рахує… – Я замерзла! – Тоня

Усе у Олени та Олексія було добре, що називається, як у людей. Життя текло по накатаній колії. Хороша робота, квартира в іпотеку, у вихідні цікаве дозвілля, зустрічі з

Ранок у Ольги та Сергія почався із запізнення. Проспавши сигнал будильника, вони обидва бігали квартирою, намагаючись одночасно зібратися на роботу і зібрати сина, Віктора, в садок. – Любий!

– Це що ще за новини? Я тебе не запрошувала жити до мене! – Надія Василівна втупилася на валізи, які виросли в передпокої ніби гриби після дощу. –

– Та як ти взагалі таке допустила? – вимовляла сестрі Оксана. – Ти що, справді, не розумієш, ким саме працюватиме твоя донька за кордоном? – Розумію, перекладачем, –