Вікторія вийшла з душу, сіла в крісло, і просто не могла поворухнутись, така втома навалилася…
Надворі давно стемніло, а в кабінеті Вікторії все кипіла робота, вона робила ескізи, правила щось, вся з головою пішла в проект, і не одразу помітила, як увійшов начальник.
Я не вважаю, що та сім’я для мене важливіша. Взагалі, давно немає ніякої “тієї” сім’ї. Є син, якого я люблю, а Аліса через свій складний характер намагається насолити
Сергій прожив у шлюбі з Алісою сім років. За цей час у них з’явився на світ син, Льоня. Сергій непогано заробляв, але Алісі здавалося, що вона гідна більшого,
– Тепер головне, щоб родичі нечасто в гості заходили, – прошепотіла мама, багатозначно дивлячись на Настю
Настя змахнула з носа штукатурку. І коли вже ремонт закінчиться? От хотіла ж вона комусь оплатити, щоб за них зробили. Але ні. Михайло все сам хотів. Добре хоча
– Вибачте мені, дівчино, як же мені соромно, ваші величезні очі, повні сліз, весь день мене переслідують
– Слухай, Данко, навіщо ти цю Ірку із собою тягаєш скрізь? Щоб на її тлі виглядати краще? – Ну, що ти таке кажеш, Ігорю, Іра – моя подруга,
– Погоджуйся тільки на бездітну наречену за 40 із квартирою. Я до вас переселюся, – напучувала Ганна Петрівна свого сина
Сьогодні був особливий день у житті Ганни Петрівни, і вона навіть не підозрювала, наскільки. Сама літня жінка для себе його охарактеризувала, як день останньої надії. Так, вона вірила,
Вікторія з усієї сили кинула в Розу брудну ганчірку, яку залишала в роздягальні прибиральниця. Шматок тканини з гучним ляпасом упав на голову Рози, і всі дівчата, що були тут же, разом пирснули зі сміху….
Роза сиділа на ринку у свій вихідний і з надією поглядала на людей, що проходили повз неї. На маленькому столику перед дівчиною були розкладені різні фігурки з пап’є-маше,
– Так, Олю, ти тоді була права в університеті. Чоловіки люблять очима, і мій Андрій не став винятком
– Оль, ми з ним п’ятнадцять років разом. Як він міг так вчинити? Як? Ганна ридала на плечі найкращої подруги і ніяк не могла заспокоїтися. – Ганнусю, ну
Ледве двері закрилися за Михайлом, як Світлана швидко набрала номер свекрухи…
Світлана та Михайло снідали у світлій, затишній кухні. Сонце ледве пробивається крізь напівпрозорі фіранки, граючи відблисками на стільниці. Звуки ранкового міста долинають через вікно. – Михайле, ти сьогодні
– Я поїду на два тижні і залишу тебе розбиратися з проблемами, – відповіла Олександра. – Дам доступ до решти бюджету і повну свободу дій щодо майна, роби з ним що хочеш
Коли Олександра зібралася заміж за Пилипа, її мати обережно порадила: – Може, почекаєте з весіллям? Не хочу сказати поганого про Пилипа, але твій наречений не вміє поводитися з
Там вона сіла на старий диван, бо додому йти не хотілося. З’явився батько, він приїхав на своєму авто і, увійшовши в гараж, сів поруч….
Римма соромилася зізнатися батькам, що працює у піцерії кур’єром. Вона викочувала з гаража моторолер брата Олександра, який на той час служив, і на ньому розвозила піцу замовникам. Цього

You cannot copy content of this page