Ми з чоловіком зійшлися у складний період його життя, побралися. У шлюбі вже 16 років, у нас двоє гарних дітей. Разом звели і підняли на ноги фірму. Жили, на мою думку, добре.
Могли собі все дозволити, купили будинок, відпочивали, насолоджувалися життям. І тут бах, одна незначна сварка, і він став як чужий.
Я намагалася вийти на контакт. Разів сім підходила, вибачалася і вибачалася… Поки не знайшла в машині пачку контрацептивів, а в гаманці — препарати для збудження. Притиснула до стінки, і він сказав: “Я тебе дуже люблю, але її люблю по-іншому…”
У мене шок. Сказала, що він має піти від нас із дітьми, інакше не зможе ухвалити рішення, що саме йому потрібно. Має все! Крута тачка, гроші, улюблена робота. Близькість була класна, як я вважаю… Що ще треба?!
Тепер не знаю, що робити. Він хоче спілкуватися із дітьми, я заборонити не можу. Він ночує в готелі (може собі дозволити), але щодня приходить до будинку — до дітей! Але так він ніколи не зможе прийняти вірне рішення, мені здається.
Я не знаю, як поводитися, як вчинити. Про кохання не кажу: після 16 років будь-яких моментів, і сумних, і радісних, я просто хочу, щоб він одумався і повернувся. Мені з ним було добре. Але як це зробити?
Ірина, 40 років