В моєму житті сталася історія, яку важко вигадати. Саме тоді я зрозуміла, що з друзями краще не мати бізнесу. Років 10 тому мій чоловік та його найкращий друг заснували власну справу. Все було добре, я згодом отримала посаду помічника свого чоловіка, тому теж була залучена до справи.
В один з днів, коли нічого не віщувало біди, мого чоловіка заарештували. В той же день друг нашої сім’ї та партнер по бізнесу просто виставив мене з офісу та закрив перед носом двері. Я взагалі не розуміла, що відбувається. Залишилася з сином без грошей, без житла, бо поліція опечатала квартиру. Куди йти? Додзвонилася до шкільної подруги, яка теж жила в цьому ж місті.
Ми не бачилися кілька років, але вона радо мене прийняла та дозволила залишитися поки все не налагодиться. Та промайнули кілька днів. В мене задзвонив телефон, номер був невідомий, але я відповіла. Приємний жіночий голос вмовляв мене зустрітися, на що я погодилася, хоча не розуміла навіщо.
Я сиділа в кафе, коли до мене підійшла дуже знайома дівчина. Вона розповіла, що працює в компанії мого чоловіка, але вже не перший рік коханка його партнера. Виявляється, друг мого чоловіка захотів привласнити компанію і підставив мого коханого, через що ми ледь не втратили все. Дівчина віддала мені документи, які підтверджували її слова і знімали підозру з мого чоловіка. Вже через тиждень ми буди всі разом вдома, а компанію продали. Я з чоловіком вже обмірковуємо новий бізнес.
