Мене звати Олег. Через 3 місяці мені буде 30 років. Моїй дружині 52.
Ми з нею зійшлися, коли мені було 19. Що сказати, я просто закохався в неї. На щастя, тоді вона теж закохалася в мене.
Ми обидва були самотні і нікому нічим не зобов’язані. Тому питання про переїзд до неї було вирішено дуже швидко.
Батьки, звичайно, не були шалено раді такому союзу. Але я був настільки сповнений почуттями, що просто не помічав застережень родичів. Тепер не впевнений, що вчинив тоді правильно.
Через рік ми одружилися. А ще через рік у нас народилася дитина. Я був щасливий. Адже на той час я вже влаштувався на більш-менш пристойну роботу і міг вважатися годувальником сім’ї.
Правда, за фактом я себе таким не відчував. Коли я приходив додому, моїм головним завданням було допомогти дружині і погратися з малюком. Всім заправляла вона.
З плином часу я все більше почав помічати колосальну різницю між нами. Справа навіть не у віці, а в темпераменті. Я змінився, вона не особливо. І зараз мені вже не так комфортно з нею, як раніше.
Більш того, я відчуваю себе поряд з нею дитиною. Ніби вона моя мати, а не дружина.
Про близькість навіть говорити не доводиться. Хоч вона все така ж гарна для мене, але її зовнішність вже далеко не така, як була при нашій зустрічі. Та й вона сама не прагне до близькості зі мною. Її це ніби не цікавить.
До всього іншого, я почав замислюватися про майбутнє. Через рік мені буде 31, а їй 53. Ще рік по тому мені буде 32, а їй 54 … Така перспектива насторожує. Що буде далі, я не знаю.
Дружина, мабуть, відчуває мій настрій. Тому останнім часом постійно говорить то тут, то там, як мені пощастило з нею і що іншу таку більше ніде не зустріну.
Не сперечаюся, але від цього не легше. Звичайно, вона постійно говорить про нашу дитину і що потрібно зберігати сім’ю заради маля.
А чи варто зберігати? Я готовий бути батьком і далі, але я не впевнений, що сам рухаюся в правильному напрямку. Я люблю свою дружину, але з її характером мені часом вдома бути просто важко. Не хочеться нагнітати домашню обстановку, але я не бачу іншого виходу, крім як розлучення.
Насправді у мене не було досвіду в стосунках до моєї дружини, тому я не впевнений у своєму рішенні. Може, мені все-таки залишитися і жити далі з сім’єю? Або розлучитися? Я вже не знаю, як вчинити.
