Я не знаю, чи допоможе комусь моя розповідь, але надіюся, що хоч один чоловік почує мене.
У мене є дружина і 3 дітей з різницею по 2 роки. Старшому всього 6, молодшому 2 рочки.
Вік такий, словом, самі розумієте. Дружина працює та тій же фірмі що і я, але віддалено, з дому.
І ось нещодавно я прийшов додому дуже злий, нерви всі з’їли на роботі, і зірвався на жінці.
Сказав що вечеря несмачна, а в будинку безлад. Вона розплакалася, що мене ще більше вивело з себе.
Потім, звісно, я свою помилку зрозумів, та вибачатися не став. А через кілька днів я мав іти у відпустку.
Перший день моєї відпустки почався з того, що у старшого почався жар. Збити його було нереально, тому довелося викликати швидку.
Я кричав, кидався речами, сварився на жінку, поки вона намагалася одночасно привести до ладу молодших, нагодувати їх і поговорити з замовником по телефону.
Швидка приїхала і порекомендувала зробити тести на вірус. Зробили, виявилося що хворі всі, за виключенням мене.
До вечора дітей відпустило, але жінка вже ледь дихала, жар, кашель і головні болі її здолали.
Вона мерзла і одночасно горіла від температури. Я не знав що робити. Тут де дзвонив директор і питав чому жінка не подала заявки по роботі.
Коли нарешті я нагодував дітей, вклав їх і сів працювати, на годиннику було 2 ночі. Так я провів ще 3 дні, поки в будинку не лишилося навіть чистої склянки.
Я мовчу вже про похід до магазину. Батьки далеко, знайомих нема, тому що в місті ми недавно, от і довелося хворих дітей тягнути з собою. Ми вдягалися 2 години.
Словом, після цього я ладен був собі голову відірвати за те, що я так повівся з коханою. Хочу сказати, щоб ви цінували те що є і любили своїх жінок.
