Родинні історії

Мама активно збирає речі та розповідає сусідам, що я заберу її до себе, але я не планую цього робити

Мама Юлії, Світлана Олексіївна, все життя прожила у селі. Вона там народилася, виросла, обзавелася своєю сім’єю і виростила дочку, яка нині жила у місті. Юлія вже й сама давно була матір’ю. У неї є чоловік та двоє чудових діточок. Живуть у двокімнатній квартирі у спальному районі та намагаються по можливості відкладати на майбутнє.

Юлія часто дзвонила матері. Тому вона вже давно знала про намір Світлани Олексіївни перебратися до міста. Та заявляла, що вже немає жодних сил займатися городом. Що їй вже набридло самій опалювати будинок взимку і що їй хочеться відпочити. І доки її сусіди активно працювали на землі, Світлана Олексіївна відкрито заявляла дочці, що хоче жити в неї.

— Юленько, я ж з дітьми сидітиму, допомагатиму по дому. Треба буде, на підробіток влаштуюся. Ну, не можу я тут уже! Отут воно мені вже!

Це було дуже дивно чути Юлії. Світлана Олексіївна була досить активною жінкою у свої 63 роки. А її набагато старші сусідки нічим не поступалися їй самостійністю. Чоловік Юлії був тієї ж думки. Навіщо їй переїжджати до міста, якщо вона може спокійно жити в себе? Адже не стара ще.

Головною проблемою була житлова площа. Сім’ї з чотирьох осіб навіть двох кімнат було недостатньо. Поки діти ще малі, це ще не настільки гостре питання. Але якщо до них приїде ще й бабуся.

— Ну то й що, що кімнати немає? — у відповідь на логічні аргументи Юлії відповідала Світлана Олексіївна. — Я на кухні спатиму.

— Мамо, яка кухня?! Ти розумієш, що мені навіть нікуди тебе забирати? У нас немає місця для тебе, зрозумій, будь ласка. Якщо тобі так важко з городом та по господарству, ми допомагатимемо тобі грошима та всім, чим тільки зможемо.

Але всі благання доньки були порожнім звуком для Світлани Олексіївни. Під час останнього дзвінка вона заявила, що остаточно покинула город. А ще вона продала корову та розповіла сусідам, що переїжджає до міста.

Юлія була в паніці. Вона не знала, як краще їй вчинити. Просто не відчиняти двері? Дати грошей та відправити назад? У будь-якому випадку вони не мали місця для її мами. А винаймати окреме житло їм було не по кишені.

Залишається лише спробувати домовитись. Якщо не по телефону, то віч-на-віч. Може, тоді її мати почує дочку і побачить справжній стан справ.

Вам також має сподобатись...