Я з чоловіком вже понад 10 років у шлюбі. Виховуємо дитину. Але інколи мені здається, що в мене двоє дітей, бо свекруха поводиться як підліток. Нещодавно вона вирішила відкрити свій бізнес. Грошей на свою справу не було, тому вона продала квартиру, влізла в борги та вклала всі гроші у невелику кав’ярню.
Мені було б страшно вкласти все у ризиковану справу. Свекруха ж задумалася про розширення як тільки почала отримувати перший прибуток. Як не дивно, але справи в неї пішли добре і вже через два роки у свекрухи була вже мережа кав’ярень у нашому місті. Та на жаль конкуренти теж не сиділи вдома.
З’явилася ще одна мережа кав’ярень, яка вкрала частину клієнтів у моєї свекрухи. Бізнес пішов на дно. Після сплати оренди залишалися копійки, на які не можна було навіть товар закупити. Мама мого чоловіка з рештою продала всі свої кав’ярні та залишилася без житла та без грошей, а її здоров’я тим часом погіршилося ще більше.
От я і отримала ще одну вередливу дитину, яка не хоче визнати, що зробила помилку. Крім того, вона не хоче їхати від нас, а мені важко доглядати дитину та піклуватися про неї, хоча після лікування, яке оплатили ми, вона може спокійно жити окремо. Зрештою її пенсії вистачило б на самостійне життя. Чи то може я від неї багато хочу?
