Мамі лишила записку, щоб її не шукали, бо вона поїхала за кордон

-Ти нічого не вмієш, ти нуль, пусте місце, ти лише прізвище від свого батька, – кричав чоловік Каті.

Від нього виходила така енергія злості, що, мабуть ще мить і він би спопелив все навкруги своїм ревом.

-Але ж ти, ти сам просив аби я була вдома, аби я варила борщі і дивилася за будинком. І як ти смієш взагалі таке мені казати.

Я ніхто? Та ти на гроші мого батька збудував цей будинок, бізнес, все що в тебе є це заслуга мого покійного тата.

-Саме так, дорогенька, все що є в мене. А що є в тебе? Якесь майно? Ти не працювала ні дня в цьому житті.

Ти тільки вмієш що підлогу мити і дітям шмарклі підтирати.

З цими словами Сергій грюкнув дверима і пішов. Катя знала що такі сварки не кінчаються просто так, тому вже давно підзбирала грошей для того, щоб в разі розлучення не лишитися з голим місцем.

Далі ще кілька тижнів вона робила вигляд що все зрозуміла, боїться чоловіка і буде його слухатися.

А тим часом продала всі прикраси, зібрала чималу суму грошей і поки Сергій був на роботі забрала дітей і поїхала в Богом забуте село.

Там в школі влаштувався вчителем відразу на 1.5 ставки. Зняла невеликий будинок, правда з водою і навіть газом, та за ті гроші, що вона за нього платила, як мінімум кілька років їй би вистачило жити і на те що в неї було відкладене.

Сергію вона звісно нічого не сказала. Мамі лишила записку, щоб її не шукали, бо вона поїхала за кордон. Було важко, але така ціна свободи. Чи в золотій клітці було легше?

You cannot copy content of this page