-Безсовісна, ти ж моя подруга, та ти в матері йому підходиш, у вас різниця 20 років, як можна з моїм сином, ти його хресна.
Таня кричала і била мокрим рушником свою подругу Віту , яка закрутила роман з її сином.
Віта стояла розгублена і вся в сльозах, не знала що і сказати. З Василем вони почали стосунки пів року тому, коли вона випадково побачила його на дорозі, він ловив попутку, добирався з дачі додому, а вона їхала з гостей.
Василь тоді заснув в машині Віти, а коли заїхали в місто, йому раптово стало зле.
Намок під дощем, температура висока піднялася, от Віта його і лишила в себе. По суті, різниця в них дійсно не така і велика, йому 27, їй 47.
Якщо розібратися, двоє дорослих людей. Тоді в ту ніч в них все і сталося. А тепер Таня дізналася від сина, що він хоче одружитися.
-Та вона пенсіонерка, в неї вже тіло старе, шкіра обвисла, а внуки? Які діти в 47? Ти розумієш, сину, шо через кілька років вона бабцьою старою буде, а ти чоловік в розквіті сил?
Ніякі вмовляння не діяли на Василя. Твердо вирішив, що йому треба ця жінка, і все тут. Одна біда, Віта таки не витримала нападків подруги і поїхала з міста.
Василь її знайшов потім, таки одружилися. Навіть дитину народила Віта. Але Василь загуляв.
Всі 4 роки, що вони були разом він постійно чув в голові мамині слова: “Вона стара, вона пенсіонерка”.
Не витримала Віта, захворіла і пішла з життя. Василь вернувся до матері з дитиною на руках, а мати досі не може собі пробачити, що своїм язиком загубила не тільки життя сину, але і подругу зі світу зжила.
