Почалося все з дрібниці: я трохи посварилася з чоловіком, як у всіх буває, нічого серйозного. Поїхала до подруги забутися і розслабитися, попліткувати і поспілкуватися за життя.
Посиділи ми з нею чудово. На годиннику близько десятої вечора, тому я почала збиратися додому – як-не-як заміжня жінка, хоча чоловік і знав, де я. Пішла пішки, бо йти недалеко, метрів п’ятсот.
Єдине, що я не врахувала, що з подругою гарно посиділи і мені буде важко дійти. Біля сусіднього будинку стояла машина, з якої назустріч мені вийшов хлопець і запропонував провести.
Я відмовилася, але він був наполегливий і, як мені тоді здалося, виглядав порядним і безпечним. Хоча він і діяв за відомою схемою, яку описують уроки пікапа, я погодилася, щоб він підвіз мене до будинку.
У машині він запропонував викурити по сигаретці. Хоча я не курю, але чомусь погодилася. Мене сильно розвезло, а оскільки я сиділа на вільному задньому сидінні, то трохи задрімала в дорозі.
Під час сну я відчувала, як він мене будить, але я не до кінця усвідомлювала, де я. Він пересів назад і поклав мою голову до себе на коліна… Загалом, ми зайнялися з ним сексом, швидким і нестримним.
Коли все закінчилося, він запитав, чи сподобалося мені. Я відповіла, що не знаю. Він усміхнувся і відвіз мене до будинку. На годиннику була половина на дванадцяту.
Вийшовши з машини, я потроху почала розуміти, що сталося, розвернулася і пішла назад до подруги. Як я зайду додому в такому вигляді? Та й соромно було, я не знала, як дивитися чоловікові в очі після того, що сталося щойно.
Подруга здивувалася, запитала, де я була і чому повернулася. Я їй набрехала, що заснула в під’їзді і не хочу в такому вигляді йти додому. Слава Богу, не додумалася викласти з ходу свою п’яну сповідь подрузі.
Потім умилася, зателефонувала чоловікові і сказала, що перебрала зі спиртним і не можу йти одна додому. Він прийшов за мною, я вислухала моралі про шкоду пияцтва, і ми навіть помирилися.
Але найголовніше, що він ні про що не здогадався. Минуло чотири місяці. І щодня з тієї злощасної ночі я мучуся докорами сумління і страхом викриття: а раптом чоловік дізнається?
Адже тим хлопцем може бути мешканець сусіднього будинку, який вихвалятиметься своєю несподіваною перемогою, показуючи на мене пальцем.
Мені соромно й огидно від самої себе, але розповісти чоловікові ніколи не зможу – я дуже сильно його люблю. Можливо, я вже достатньо себе покарала, усю душу перевернула і дуже каюся.
