Я вдова. Кілька років жила у цивільному шлюбі. Всі ці роки я дружила із сусідами, але з одним із них у нас були особливо близькі стосунки.
Ми часто ходили одне до одного у гості. Він допомагав мені у вирішенні побутових проблем. Я бачила його інтерес до себе, але не надавала цьому особливого значення.
Одного разу цей сусід опинився у компанії моїх друзів у мене вдома. Цього вечора між нами трапилася інтимна близькість.
З його зізнань я дізналася, що він мріяв про мене з першої нашої зустрічі. Не приховую, що він був мені симпатичний.
Тепер ми зрідка зустрічаємося, і між нами найсильніша пристрасть, можливо, навіть кохання. Я впевнена у його щирості. Але мене обтяжує ця ситуація через моральні переживання — адже він має сім’ю, яку він не покине.
Я потрапила в зачароване коло і відчуваю роздвоєння особистості, коли змушена спілкуватися не лише з ним, а й із його дружиною. Однак поки що я не можу розірвати ці стосунки…
Галина, 50 років
