Гоша був винен своєму товаришу Маєвському багато грошей. Як сказати багато, цілий статок.
Хтось може скаже, що така сума суттєва дрібниця, але для мене наприклад це багато. А мова йде про 40 тисяч умовних.
Маєвський і не товариш йому був, так, кілька разів зустрічалися, а потім Гоша йому програв в карти. Закладати не було чого.
Ми з Гошою всього рік разом, ні прикрас, ні квартир, ні тим паче іншого майна на таку суму ми не мали. Я студентка, на медичному вчуся. Кардіологом буду, підпрацьовую в приватній клініці вечорами, аналізи беру, консультацію проводжу.
Так ось, щось я від теми відхилилася. Я знаю, що Гоша мав борги і проблеми, але одного разу проблеми самі прийшли в наш будинок.
Ні, як в кіно не було, ніхто не погрожував, не шантажував, не прив’язував до батареї і не лупцював його розжареною праскою. -Дівка твоя відпрацює…
В мене ці слова гриміли в вухах поки мене везли в невідомому напрямку. Гоша навіть до речі, не намагався мене врятувати. Я і сама боялася пискнути. На околиці міста мене висадили.
Голос в телефоні, який мені дав амбал-охоронець сказав, що я вільна. Нормальна б жінка злякалася, зраділа, втекла. Знаєте що зробила я? Залізла назад в машину.
Амбал ще кілька хвилин говорив по телефону, а потім сів в машину і сказав мені: “По факту, Гоші ти нічого не винна, тому можеш іти”.
Я сиділа і не розуміла що роблю. Мене привезли в великий будинок, в мене було одне питання “Чому”. Чому мене відпустили, і якщо відпустили і не збиралися зі мною нічого робити, нащо тоді викрали”.
Сергій, чоловік 30 років, в дорогому спортивному костюмі запросив мене за стіл, напоїв кавою і пояснив, що так він мене врятував. Гоша винен гроші не тільки йому.
-Та ми з ним він потім розберемося, а от інші люди, які мають на Гошу “зуб” церемонитися не будуть…
Нашу розмову перервала якась жінка, судячи з усього помічниця, чи доглядальниця. Шепнула щось Сергію, той підірвався і побіг, звісно ж я помчалася за ним, цей дім був мені як рідний за цих кілька годин перебування в ньому.
Забігла в кімнату за Сергієм і побачила жінку, стару, але досить гарну. Судячи з усього в неї був приступ. Тут же я розштовхала охорону і прийнялася міряти пульс, перевіряти дихання. Врятувала. Навіть без швидкої обійшлося.
В цьому будинку я і залишилася. Народила 2 дітей, свекруха по цей день мені вдячна, Сергій мене любить шалено. Гошу він лишив в спокої, на моє прохання.
Через 10 років Гошу звільнили з в’язниці. Він прийшов в наш дім. Падав на коліна, просив, аби мене відпустили.
Пропонував гроші за моє звільнення. Гроші віддав. Аж тільки після цього ми розповіли, що мене не насильно тримають, що я щаслива. Карма, у всій своїй красі.
