Щороку з дня отримання червоного диплома мені доводиться вислуховувати нотації родичів і подруг про те, що пора заміж. Спершу я непогано відбивалася від доброзичливих нападок.
Однак роки йшли, а того самого я ніяк не могла зустрітити. Слова про чоловіка і сім’ю займали дедалі більше місця в моєму житті, а в головних цілях яскраво заблищала обручка. На решту я не могла скаржитися.
Я вже давно працювала у відомому рекламному агентстві і впевнено йшла на чергове підвищення. Також у мене була своя квартира і сіра кішка. Так вийшло, що пухнаста стала єдиним млоїм постійним супутником.
Але я намагалася не думати про самотність. Я й так знала, чого мені бракувало. Час від часу я намагалася познайомитися у соцмережах. Але, як правило, чоловік не влаштовував мене вже під час переписки або на першому побаченні.
Один виявлявся занадто самовпевненим, інший – занадто дурним, а третій не був привчений до догляду за собою. Здавалося, що в цьому місті просто немає відповідної для неї людини. Але ж Альбіні потрібно було вийти заміж.
На щастя, один вечір у соцмережах не минув даремно. Мені написав якийсь молодий ортопед. У спілкуванні він був досить ввічливий і впевнений у собі. Серйозність професії та багаж знань підкупили мене, і я погодилася на побачення.
Воно пройшло просто ідеально. Новий знайомий виявився цілком привабливим молодим чоловіком, який поводився зі мною як справжній джентльмен. Під кінець вечора я не могла натішитися приємному знайомству.
Ми домовилися зустрітися знову. Потім було друге, третє та четверте побачення, і все йшло до серйозних стосунків. Він показав себе як дуже перспективний фахівець. Крім того, нещодавно відкрив власний центр ортопедії.
До мене він ставився з майже батьківською турботою. Завжди турбувався про її стан, ні в чому їй не відмовляв і відкрито натякав на подальший розвиток стосунків. Я тим часом уже подумки обирала сукню й уявляла освідчення.
І мене навіть не бентежив той факт, що ми знайомі всього кілька місяців. Але потім сталося те, чого я ніяк не очікувала. Мені зателефонувала незнайома дівчина і повідомила, що знає про мої стосунки.
Ні, вона не його коханка чи ще хтось. Але вона точно так само свого часу познайомилася з ним у соцмережах. Він так само був із нею ввічливий і турботливий. Постійно натякав на весілля і розповідав про плани на омріяний центр.
А потім якимось чином він умовив її взяти кредит. Гроші узяв, а потім зник з горизонту. Немов його й не було. Лише через деякий час до неї дійшло, що хлопець – звичайний шахрай, який ні перед чим не зупиниться заради мети.
Навіщо ж йому я? Швидше за все, для безкоштовної якісної промокампанії. Адже я досить впливовий співробітник у своїй конторі і точно могла б посприяти гарному просуванню нового центру.
Я слухала все це і не могла повірити. Водночас прекрасно бачила спільні моменти в тих та інших стосунках. Немов хлопець не раз перебував у подібних стосунках. Скільки ж жінок він обдурив?
Того ж вечора я покликала хлопця на відверту розмову. Хоч він усе й заперечував, було очевидно, що все брехня. Через деякий час він усе ж зізнався. Насправді він не кохав мене і не збирався одружуватися.
Його справді привабило тільки моє місце роботи та відсутність штампа в паспорті. Такі жінки дуже легковірні, і вони з радістю слухають казки про сімейне життя, бажання якого їм навіюють ледь не з пелюшок.
Ось він і скористався такою можливістю. Вислухавши все це, я вигнала його. Також я настійно порекомендувала іншій дівчині звернутися в поліцію. Такий шахрай має відповісти за свої вчинки. Якщо що, я допоможу.
Через рік я все ж таки зустріла того самого. Це сталося зовсім випадково, на вулиці, дорогою додому. А через півроку ми зіграли весілля. Я ніколи не була такою щасливою.
