Я його звісно дуже люблю, але не можу більше терпіти, що до мого прохання байдуже ставляться…
Мені 39 років. Із чоловіком у шлюбі вже понад п’ять років. Я не знаю,
Я не через гроші хочу, щоб дружина вийшла на роботу, мені неприємно, що доводиться всім відповідати, що моя дружина – домогосподарка…
Я підприємець, дружина у декретній відпустці з третьою дитиною, їй три роки. Старші вже
Чоловік зрозумів, що із його зарплатою йому не прожити, знайшов через місяць іншу роботу. Ось тільки не стає легше…
Наша із чоловіком ситуація дійшла до абсурду. На початку стосунків він був дуже ревнивий:
Живемо ми в достатку, подруги відкрито кажуть, як мені пощастило. Батьки на нас не натішаться. І лише мені одній погано…
Я з чоловіком зустрічалася п’ять років, ще зі студентської лави. У нас були чудові
Нашій дочці 20 років, вона вже два роки не відвідує бабусю з дідусем, хоча раніше їх дуже любила…
Ніколи не думала, що мої батьки розумні інтелігентні люди у старості перетворяться на «плюшкиних»
Мені давно варто було б припинити спілкування з ним, але мені дуже страшно зробити цей крок…
Мені 31 рік, я позитивна і життєрадісна людина, але існує в моєму житті такий
Ми так і не розписалися, я не поспішаю, не хочу. Чесно зізнатися зараз дуже сумніваюся, чи хочу бути з ним….
Якось я познайомилася з хлопцем. Все сталося швидко та спонтанно. Я поспішала на роботу
Коли я приїхав до неї через десять днів, я ніби відчув, що щось не те, щось не так з нею…
Коли ми з Вікою познайомилися, вона не відчувала до мене жодних почуттів, та й
Я знаю, що моя мама не зможе сказати, що не даватиме гроші, і що їх у них немає, а просто залізе в борги…
Через два місяці після знайомства вирішили жити разом, винаймаємо квартиру, обидва працюємо і непогано
Він не зайшов до кімнати, не сів на ліжко, навіть не спитав, як я почуваюся. Мені було дуже важко виносити таке ставлення до себе….
Мені 39 років. У мене є чоловік та п’ятирічний син. Живемо, в принципі з

You cannot copy content of this page