Родинні історії

Приятель не розпитав, чи є в мене стосунки, почав активно залицятися, а я не вільна

Анастасія поїхала на зустріч випускників з гарним настроєм. Нехай вона й не бачила колишніх однокласників уже багато років, їй здавалося, що спілкування з цими людьми, як мінімум, дасть їй почуття приємної ностальгії. Так і сталося.

Хоча знайомих однокласників прийшло дуже мало і всі розходитися стали вже о 10-й, Анастасія була задоволена. Благо один із колишніх однокашників, Віктор, запропонував підкинути її до будинку.

Поки вони їхали машиною, продовжували говорити про минуле. Згадували кумедні моменти та смішні невдачі інших однокласників. Потім люди перейшли на теперішнє. Віктор розповідав про свою роботу та спроби влаштуватися в іншій сфері. А Анастасія розповіла про свою кар’єру. Вечір видався справді вдалим. Колишні однокашники додали одне одного до друзів у соцмережах і розпрощалися.

Через деякий час Анастасія знову зустріла Віктора. Він прогулювався її районом. І з нагоди несподіваної зустрічі запропонував пройтися. Анастасія була не з жінок, які розглядали чоловіків виключно як потенційних партнерів. Тому прогулянка з приятелем не здавалася їй чимось жахливим. Совість її була чистою, як і наміри.

З Віктором їй справді було комфортно. Вона говорила з ним на різні теми, як із добрим приятелем. У відповідь вона постійно чула розповіді Віктора про себе. Про переосмислення життя, про самотність і бажання знайти пару. Спочатку Анастасія сприймала його розповідь як просте людське прагнення поділитися наболілим. Але згодом дівчина почала щось підозрювати.

Віктор все частіше писав їй і пропонував зустрітись. Завжди намагався викликатися кудись її підвезти і чимось допомогти. Анастасія чемно відмовляла, вважаючи, що Віктор просто трохи нав’язлива самотня людина.

— Та він явно намагається залицятися до тебе, — одного разу заявив наречений Анастасії, коли вона поділилася з ним новинами за день. — Він взагалі знає, що ти зайнята?

Анастасія замислилась.

— Слухай, а він і не питав. А я чогось не сказала.

Коханий Анастасії засміявся.

— Думаю, тобі варто змінити статус сімейного стану у фейсбуці, щоб не вводити безневинні серця в оману.

Пізніше, проаналізувавши поведінку та повідомлення Віктора, Анастасія раптом зрозуміла: Віктор уже вважає її своєю дівчиною. А вона, дурненька, цього навіть не помічала.

Але як же тепер бути? Вона звикла відмовляти незнайомцям, але друзям ні. Вона має друзів чоловічої статі, але ніхто з них навіть не намагався зав’язати з нею стосунки.

Все було б набагато простіше, спитай Віктор одразу, чи вільна Анастасія. Тоді, можливо, вони б не спілкувалися, як зараз. Але, з іншого боку, їй не довелося б розбивати чиєсь серце. Як дивно, що вона не помітила залицяння чоловіка. І як добре, що наречений сприйняв це з розумінням та гумором.

Зітхнувши, Анастасія подумала про те, як одне просте питання може врятувати від купи незручних ситуацій. Себе винною у тому, що сталося, вона не вважала. Але вона знала, що відчує себе винною у майбутньому. Вона взяла смартфон та почала набирати повідомлення.

«Привіт! Мені хотілося б дещо з’ясувати…»

Вам також має сподобатись...