Моя найкраща подруга розповіла мені, що чоловік їй зраджує, і вона не знає, що в таких ситуаціях робити. Вона попросила нікому про це не говорити, щоб ніхто не знав і не обговорював її.
Але я не змогла з собою справитися, мене просто розривало від бажання розповісти і цю новину і обговорити із спільними нашими подругами.
Подібна поведінка я і сама вважаю неприпустима, я себе картаю за це, хоча дуже часто стримати себе таких ситуаціях справді непросто, у чому я переконалася на власному досвіді.
Подруга дуже образилася, сказала, що знати мене не хоче після цього, хоч я й попросила вибачення. Я дійсно щиро розкаялася і навітб подарунок їй подарувала.
Мені соромно, але й прикро за подруг, які не змогли втримати язика за зубами, а побігли розповідати всім знайомим, а одна з них донесла моїй подрузі про все.
Виходить, що непорядно у нас реально всі, а винною вважають тільки мене. Мало того, подруга зателефонувала моєму чоловікові, розповіла все і ще додала, що в процесі розмови я і про нього погано казала, що його теж в такому звинуватила.
Такого не було, ми говорили про її чоловіка, але він мені не повірив і образився. Назвав мене легковажною та дурною. Тепер у нас натягнуті відносини і я розумію, що йому гидко від мого вчинку.
Краще подруга мені не розповідала б ні про що, я ж її за язик не тягла. Сама не змогла зберегти все в таємниці, а винна я.
