Моя бабуся була вкрай активною жінкою. Все в руках у неї горіло. Жила з чоловіком у селі, городи обробляли, невелике господарство мали, за будиночок завжди доглядали, хоч були вже у поважному віці.
Але якось переїхали в село бабусі якісь сумнівні особистості та й оселилися недалеко від її будинку, якраз поряд із її подругою. Одразу ці персонажі бабусі не сподобалися, але що робити.
Сусідка поскаржилася якось їй на приїжджих. Сказала, що начебто в неї дрова поцупили. Але точно підтвердити слова вона не змогла, адже пам’ять вже не та. Точно сказати не може, але було схоже, що забрали трохи полін.
Моя бабуся розлютилася і тут же зателефонувала дільничному зі скаргами. Але той лише плечима знизав і відповів, що допомогти нічим не може. Моя бабуся вже заспокоїлася, але тут помітила, що у неї з ділянки пропало трохи дров.
Фінальною точкою стало зникнення двох курочок. Вночі кури почали кричати, але поки господарі прокинулися, поки вибігли у двір, то вже й ловити не було кого. Пройдисвіт тільки п’ятами блиснув.
Бабуся наступного ж ранку почала стежити за будинком сусідів із двору своєї подруги. Там і вирахувала, як господар двору кидає курячі кісточки своєму собаці, а на смітнику недбалих сусідів було помітне куряче пір’я.
Та тільки курей вони ніколи не тримали. Бабуся зволікати не стала і вигадала вкрай нестандартний план, щоб провчити злодіїв. Підговорила сусідку та чоловіка їй підіграти. Її подруга прибігла до сусідів і ледве змогла пояснити, що моєму дідові потрібна допомога.
Чоловік, який явно лише тільки отямився від чергової зустрічі із зеленим змієм, неохоче погодився. Прибігли до бабусі, а та просить чоловіка тримати, що є сили. Казала, що біси з нього виходитимуть.
Дідусь грав не гірше за акторів кращих театрів. Крохтів і кашляв так, що сусід не знав куди й подітися. А бабуся лише підігрівала обстановку. Поливала його якоюсь жижею, читала дивні тексти, поплескувала сухим віником.
Коли завершився ритуал, то поспішила вибігти у двір і вилити рідину, що залишилася, і викинути віник. У сусіда очі були розміром із картоплину. Як тільки він зміг більш-менш видихнути, то акуратно запитав бабусю, що діялося.
Бабуся не розгубилася і слізно розповіла, що щось до діда причепилася, а вона не знала, де порятунку шукати. Звернулася до знахарки, а та порадила такий обряд провести, щоб хворобу на курей перекласти. Це востаннє було.
Сказала, що курей шкода, але що зробити. Після кожного такого заходу вони, бідолашні, лапки складали від цієї зарази. Сусід одразу ж зблід і поспішив піти з двору бабусі. Біг так, що трохи калоші не загубив.
Бабуся ще щось кричала слідом, але чоловік її вже не чув. І випадків крадіжки більше не помічено. Просто дивовижний план вигадала бабуся. Це ж треба бути такою хитрухою.
