В мене є найкраща подруга. Ми дружили зі школи, завжди були не розлий вода. Я красива, а вона розумна. Такий висновок зробила для себе я сама, бо в мене пухкі губи, гарне волосся, струнка фігура, довгі ноги.
Подруга ж в мене абсолютно звичайною. І хоча я не вважала подругу своєю конкуренткою, але спуску їй не давала. Будь-які хлопці, що тинялися навколо тандему нас, отримували мою сувору оцінку.
Я вважала, що сама можу порадити подрузі нареченого. Я ж то в чоловіках розбирається, адже кавалерів в мене було хоч греблю гати. Вона тільки сміялася над критикою її потенційних наречених.
Вони не надто сильно цікавили мою подругу. Крім того, ми прекрасно розуміли, що мені вона в підметки не годиться. Та тільки доля вирішила розпорядитися інакше.
На подругу звернув увагу хлопець з заможної сім’ї, що вкрай сильно сподобався мені. Коли я дізналася про те, що до подруги виявляє інтерес такий видний, мужній, розумний молодий чоловік, то розлютилася.
Я пробувала відбити хлопця в подруги, але успіху в цьому не мала. До того ж втратила довіру та повагу подруги. Щоб помститися всьому світу, я вискочила заміж за одного зі своїх хахалів.
Хлопець багатий і симпатичний. Що ще потрібно для щастя? Тільки з часом, як це часто буває, ми не зійшлася характерами. Почалися сварки. Моя краса в’янула з жахливою швидкістю, поки я витрачала нерви на нестерпне життя з чоловіком.
Зрештою я втомилася терпіти зради колишнього коханого і подала на розлучення, але чоловік був явно не з джентльменського роду і залишив мене з чим. Я була змушена повернутися в рідне місто до батьків.
Там в один із днів і зустріла свою колишню подругу. Вона була не тільки щаслива в шлюбі, а й ростила чудових двійнят. Я вирішила запросити колишню подругу в кав’ярню і вибачитися.
Мене не стільки цікавило відновлення нашої дружби. Я просто хотіла дізнатися, як же така “страшненька” дівчина вдало влаштувалася. Тільки вона вже явно не була тією наївною і довірливою студенткою з молодих років.
Вона розцвіла, немов королівська троянда. Випромінювала впевненість, мудрість, природний шарм та елегантність. Поки ми говорили на буденні теми, я й сама розуміла, що подруга завжди такою була.
А кохання її чоловіка допомогло їй розкритися і стати самою собою. Тільки більш впевненою і дорослою. Я лише усвідомила, що поки хапалася за інших, подруга сама стала опорою для свого чоловіка, а він – опорою для неї.
Вона зовсім не “просто прилаштувалася”, а виросла над собою. Вона пройшла великий шлях і точно заслужила мати все те, що в неї є. Її очі підказували мені, що їй слід ще дуже багато чому навчитися.
