Я вже давно підозрювала чоловіка в зраді. За останній рік той став проявляти менше уваги до мене і взагалі з’являтися вдома. То в нього нарада, то завал на роботі, а ще в нього часто бували “ділові зустрічі”, в існування яких я не вірила.
Я покладалася на інтуїцію, а вона буквально кричала про обман. Байдужість чоловіка, його постійна втома і небажання проводити час разом – усі ці неприємні моменти свідчили тільки про одне.
Єдине, що ще вселяло і мене надію, це відсутність реальних доказів зради. Перевірити телефон в мене не було можливості, оскільки екран можна було розблокувати тільки за допомогою відбитка пальця коханого.
Сам факт того, що він приховував доступ до свого телефону таким чином, уже насторожував, але це також не було доказом зради. Одного разу, коли вкотре він не прийшов додому вчасно, я не витримала і пішла до подруги.
Та уважно вислухала всі підозри і запропонувала найняти детектива. Так ми й зробили. А наступного дня я вирушила на особисту зустріч із людиною, яка мала нарешті пролити світло на реальний стан справ.
Ми домовилися про ціну, і я надала всю потрібну інформацію про свого чоловіка. Минуло два тижні. На носі був день народження чоловіка. Я дуже постаралася, щоб свято пройшло добре.
Навмисно для цього я замовила страви з найкращого ресторану в місті. За моїм планом чоловік мав відзначити свій день народження два рази. Спочатку зі співробітниками, а наступного дня з родичами.
Для цього вечора я навмисно придбала вечірню сукню, зробила макіяж, зачіску в салоні і з холодною посмішкою вирушила в ресторан. Цей вечір стане незабутнім. Більша частина співробітників коханого були чоловіки.
Але серед нечисленних жінок була одна дівчина, яку важко було не помітити. Це була дочка начальника чоловіка. Одягнена вона була навіть краще за мене. Вона була набагато молодшою, і красиві речі виглядали на ній по-іншому.
Хоч я й передбачала її появу, присутність цієї дівиці викликала неоднозначну реакцію. Лють і передчуття заволоділи мною, і я не могла дочекатися моменту, коли всі розслабляться. Минуло кілька годин.
Коли гості поїли і потанцювали, я вирішила, що час діяти. Дістала телефон, відкрила чернетку заздалегідь приготованого повідомлення і натиснула “Відправити”. У цей момент за столом почулися численні сигнали телефонів.
Здивовані гості розблокували їх та реакція не змусила себе довго чекати. Бліді обличчя та незграбні погляди заполонили простір навколо мого чоловіка та його коханки.
Вони були єдиними, хто не отримав сповіщення і не розуміли, в чому справа. А річ була в тім, що повідомлення складалося з фотографій мого чоловіка та його коханки в готелі, куди за ними прослідував найнятий детектив.
Хоч фото були не найдокладніші, було очевидно, хто і чим там займається. Цю помсту я задумала в той момент, коли дізналася, що серед запрошених буде коханка чоловіка.
Обурена таким нахабством і почуттям безкарності, я вирішила поставити хрест на роботі свого чоловіка і позбавити його всяких перспектив у цій фірмі. Як колись він поставив хрест на нашому сімейному житті.
Тільки я була чеснішою й одразу виклала всі карти на стіл. Так я й зробила. Показала справжнє обличчя свого чоловіка перед колегами. Та перед начальником, якого хоч і не було на святі, але він точно не залишить повідомлення без уваги.
Незабаром за столом уже нікого не було, крім самого мене та мого зрадника. Гості втекли зі свята, навіть дорогоцінна коханка. Наступного дня я зібрала речі і полетіла у відпустку. Давно мріяла відвідати іншу країну, а тут така можливість
