Я уже котрий рік жив один. Дружини не стало, і я замкнувся в собі. Виходив кудись рідко, сусідів особливо не бачив. Хоча сусіди теж були у віці. Багато хто не виходив із квартир зовсім. Я любив відчиняти вікна і двері на балконі.
Так і насолоджувався свіжим повітрям, а також звуками міста. Але в якийсь момент я почув зовсім не заспокійливі звуки міста. Біля мого будинку зібрався натовп зовсім дрібних дітлахів.
Шуміли, ганяли м’яч, щось малювали. Я вирішив, що діти прийшли із сусідніх дворів і довго тут не затримаються. Однак ситуація докорінно змінилася. Дітям двір сподобався.
Тут було дуже мало машин, та й люди не надто багато ходило туди-сюди. Виходить, що хлопчики могли гратися вдосталь. Дитячий майданчик у їхньому дворі був у жалюгідному стані, тому діти викручувалися як могли.
Я спочатку хотів прогнати їх. Тиждень терпів вереск за вікном і нарешті вирішив спуститися вниз, але в голові вже зародилася розумна думка. Хлопчики насторожилися, коли я до них підійшов.
Діти пожалілися, що їх майданчик зовсім поганий. Обіцяли відремонтувати, але все ніяк. Тому вони грають тут. Я усміхнувся і запропонував їм бігати в певному місці, щоб траву витоптати, а за це обіцяв заплатити.
Хлопчики спочатку дуже зраділи, що за свої ігри їм ще й доплачувати будуть. Хоча це були копійки, але на невеличкий батончик у магазині вистачало, але потім малеча втомилася від біганини по траві на доріжці.
Я віддавав їм гроші і заявляв, що з роботою вони впоралися так собі. В один із днів я вийшов до дітей з порожніми руками. Сказав, що грошей немає, але дітлахам тільки це було й потрібно.
Вони настільки зраділи, що більше не потрібно буде виконувати нудні вказівки і стежити за травою на доріжці. Вирішили, що повернуться грати у своєму дворі. Яке ж було здивування хлопчиків, коли наступного дня з’явилися ремонтники.
Вони заявили, що майданчик відремонтують у найкоротші терміни. Ось і робота вже йде повним ходом. Діти не розуміли, як же так вийшло. Я просто зробив кілька дзвінків і вирішив проблему.
Навіть прийшов подивитися, чи справді ремонт розпочався. Там же познайомився з чоловіками, які грали в доміно. Вони запросили мене приєднатися. Тепер мені більше хотілося дихати свіжим повітрям не з вікна. Душевне спілкування і цікава гра стали надійними союзниками.
