Без категорії

Він добрий, але сім’я в нього погана, тому я хочу, щоб ти його покинула

Мені вже 22 роки, я працюю, живу з мамою, сестрою та братиками. Познайомилася з молодим чоловіком, і ми разом уже 7 місяців.

Спочатку все було добре, моя мама була рада, що я знайшла собі хорошу молоду людину і навіть іноді фантазувала, як вона няньчить наших майбутніх дітей, своїх онуків.

Але після останньої нашої з ним сварки, у суперечку влізли мами з обох боків. Опускаючи подробиці та деталі, скажу тільки, що вони сильно посварилися між собою, кожна доводячи свою правоту, і тепер моя мама категорично проти наших стосунків із цим хлопцем, і це при тому, що до хлопця вона свою думку зовсім не змінила.

«Він добрий, але сім’я в нього погана, тому я хочу, щоб ти його покинула» — це її слова. Але ми один одного любимо і плануємо з’їхатися, пожити трохи разом, а потім і побратися.

Але я не хочу через це постійно лаятись з мамою. А вона сприймає всі мої аргументи в багнети. Мовляв, я дурна, мучусь і настраждаюсь з його сім’єю, хоча жити з ними ми не збираємося.

Ніяк не можу до неї донести, що в мене своя голова на плечах є, і що мені вже не сімнадцять років, і якщо я зроблю помилку, то й розхльобуватиму буду сама.

Мамині поради я слухаю, не хочу її ображати, але вирішувати хочу сама за себе, і влаштовувати своє майбутнє теж хочу сама, без будь-якого втручання, навіть маминого. Життя моє.

Загалом тепер не знаю, як після всього, що сталося, налагодити стосунки з мамою, як помирити наших мам і спокійно жити з молодою людиною. Прошу у всіх вас поради. Спасибі.

Вам також має сподобатись...