Ми з хлопцем уже два роки разом. До мене він зустрічався з дівчиною, яка увійшла в нашу спільну компанію друзів. Коли вони розлучилися, то ми з ним майже одразу почали зустрічатися.
Хочу зауважити, що початок наших стосунків жодним чином із цим не пов’язаний – просто так збіглося в часі, що ми раптом зрозуміли, що закохані. Вони залишилися в хороших стосунках.
Ну і чудово, вітайтеся, я зовсім не проти. Уявіть же моє здивування, коли після гарних слів, квітів, залицянь, подарунків, посиденьок у нього і в мене вдома, загалом, приємних стосунків упродовж півтора року, я раптом беру його телефон і бачу їхнє листування зовсім не дружнього характеру.
Називають одне одного романтичними іменами, аж до її інтимного фото, яке вона йому на день народження надіслала. Вона пише йому, що хоче припинити подвійні стосунки. Які ще подвійні стосунки?!
Він виправдався, мовляв, нічого не було, просто йому було незручно перед нею, що так раптово обірвалися їхні стосунки та що після цього він одразу почав зустрічатися зі мною.
Вона, звісно, теж постаралася, постійно ниючи про те, як їй погано. Однак є в мене причини думати, що це правда. Вона потім теж мені говорила на відвертій розмові, що в них із ним більше нічого не було й немає.
Я домоглася того, щоб вони тепер уже точно завершили стосунки – це спілкування переходило всі межі пристойності й руйнувало мою довіру до нього, вбивало наші стосунки.
Виявляється, він їй усе-таки подобається, хоч вона вже й почала стосунки з іншим хлопцем, а потім сталося те, що й мало статися. Вони випили, вона постріляли оченятами і… “Я не знаю, як так вийшло!”
Він сам мені зізнався у зраді через кілька місяців. Мовляв, йому шкода, він хоче все забути і бути зі мною. Зараз вони посварилися остаточно і нібито поставили крапку в їхніх стосунках повну.
Спочатку я не стала робити різких рухів, постаралася заплющити очі й поставитися до події філософськи. Спробувати пробачити, адже на тлі всіх цих афер він все-таки залишився зі мною і хоче будувати наше майбутнє.
Навіть є плани, що ми скоро зможемо жити разом. Однак мені не дає спокою те, що вона сниться мені щоночі. Сама того не бажаючи, я весь час про неї думаю. Між іншим, я з нею в хороших стосунках.
Спробувала подружитися. Найкращою подругою не стала, але в компанії, під час зустрічі, просто в соцмережах ділимося останніми новинами, обговорюємо нову косметику, кіно, загалом, хороші знайомі.
Я вирішила, що треба з нею поговорити. Зустрітися за пляшкою хорошого вина і влаштувати жіночі посиденьки. Запитати, чи кохає вона його, які в них тепер стосунки.
Думаю запропонувати свою дружбу незалежно від їхніх проблем і спитати відверто, чому і для чого так усе було. Зрозуміло, все дуже спокійно й тактовно. Хочу запитати вашої поради, чи варто це робити.
