Мені 24 роки. Зараз живу з батьками. Своїх дітей немає, є молодший брат, якому 13 років. Я думаю, що я хороша дочка. Добре вчилася в школі, сама вступила до університету, відмінно вчилася, потім друга вища – все сама. Поки вчилася, підробляла.
Всі гроші завжди відкладала на подарунки близьким. З 18 років стала жити окремо, з коханим хлопцем, він моїм батькам не подобається, тому що старший за мене, у нього немає грошей, немає вищої освіти – це причина. Хоча я в ньому бачу нескінченну мудрість, розум, доброту і душевність.
Я хочу сказати, що ніколи не напружувала батьків. Завжди їх слухалася. Восени я звільнилася з хорошої роботи, щоб відволіктися, бо розійшлася з чоловіком, потім стала жити з батьками, вони збудували будинок.
Завжди говорили, що мені виділять кімнату, а на ділі взагалі величезну кімнату виділили брату, і меблі туди поставили найкращі, і шмотками завалюють, і взагалі будь-якій забаганці потурають.
У нього зараз перехідний вік, поведінка жахлива, дозволяє собі матюкатися на мене і кричати, хоча саме я його з пелюшок виростила, батьки все життя бізнесом займалися. Мама просила мене посидіти вдома, тому що зараз фінішний етап оздоблення, і я всім керую.
В Новий рік мені подарували дешеву китайську іграшку. Увага, звісно, приємна, але я вважаю це свинством. Навіть коли я була студенткою, я дарувала гарні речі, коли працювала, то всю зарплату спускала на подарунки…
На початку місяця був день народження, вся рідня, навіть ті, хто по шию в кредитах, не пошкодували останніх коштів, щоб зробити мені приємно, а від рідних батьків нічого. Потім був день народження в мами, і я на всі отримані гроші купувала їй усього. У чому справа? Що я роблю не так?
Може, я випадкова дитина, а брат бажаний? У мене не було такого дитинства, як у нього. Пам’ятаю, як я збирала фантики, щоб потім облизувати, бо хотіла цукерок, яких не було. В цей час братові купували чергову пару взуття, яке на ньому наче горіло – він був дуже неакуратною дитиною.
Якось давно вже мама приїхала до мене на роботу, каже, давай візьмемо іпотеку, щоб мені квартира була. Я була ТАК рада! Не тому що квартира, а тому що мама задумалася над моїм майбутнім, було дуже приємно.
Коли я зібрала всі необхідні довідки і збиралася віддати їй, вона зізналася, що хоче придбати квартиру, щоб потім переробити під міні-маркет, адже вона давно про це мріяла… Все зруйнувалося, документи я забрала, викинула.
Вона мені потім істерику влаштувала, що через мене в них нічого не ладиться. До чого тут я? Я неодноразово намагалася з нею поговорити про це, але вона завжди каже, що я зупинилася в розвитку і залишилася в дитинстві. Що не влаштовує мене. Я людина тепла, доброзичлива, емоційна.
Я дуже хочу своїх дітей, але ось мій чоловік не поспішає з цим. І заміж не кличе, може і не покличе зовсім, але я все одно з ним, тому що з ним мені добре, плюс у мене проблеми зі здоров’ям, так що діти для мене недосяжна розкіш і величезна мрія. І я НІКОЛИ б не поводилася ТАК із дитиною.
Адже сенс життя не в грошах, а в душевному ставленні, добрі до оточуючих, тим більше до близьких. Усе життя в мами тільки або обіцянки, або задушевна розмова із соплями і сльозами, начебто вона все зрозуміла, але нічого не змінюється. Вона вірить ворожкам, ходить до бабок, а до мене не прислухається.
Запропонувала мені відкрити бізнес, бо нічого працювати на дядька. У підсумку ніякої допомоги, прийшов час платити податки, вона вся влаштувала мені скандал через ті кілька тисяч. І ось братик гарно прикрасив тільки свою кімнату, усю мішуру вивів, а будинок порожній, ось вони плоди…
І всю техніку перетягнув до себе: комп’ютер, DVD, телевізор, меблі для гардеробної кімнати, які батько купив для мого гардероба. Вони весь час, що я жила окремо, заманювали мене жити з ними. Говорили, що весь другий поверх буде моїм, і окремий вхід зробимо, і машину купимо, і я мовчу, і вони.
Купують братові просто так теплі штани, а я просила – нуль, тепер новий рік, а я з циститом, тепер навіть шампанського не випити. Ненавиджу скигліїв. Був Новий рік, всі святкували, а мені було так сумно. І дивно, що ми з ними рідні, але в душі такі різні.
