Я опинився у вкрай важкому становищі. Можливо я поганий син, але я вже не міг заради в цій ситуації. Забрав додому 80-річну матір і дуже пошкодував. Вона перетворила моє життя на якесь знущання.
Я дитина пізня. Батькам вже було по 40, тому мене опікували, як могли, а я від цієї задушливої любові прагнув втекти. Напевно різниця у віці наклала свій відбиток. Як тільки у мене з’явилася можливість жити окремо, так і зробив, та й не хотілося бути тягарем для вже немолодих батьків.
Не можу сказати, що в нас були якісь негаразди з матір’ю. Всяке було, але вона завжди дуже трепетно до мене ставилася, але була досить владною. Через надмірний тиск на мене я почувався часто, як дикий звір у клітці. Після мого переїзду ми віддалилися ще більше.
Та час йшов й за ним у вічність пішов мій батько, то ж мама залишилася одна у великому будинку за містом. Я можу працювати віддалено, тому я переїхав до неї на якийсь час та вже за місяць зрозумів, що я не можу її залишити одну. Мама була, як привид, що блукає по спорожнілому будинку.
Моя дружина запропонувала забрати маму до нас, бо вона геть не могла дати собі раду. На мою пропозицію вона якось дуже швидко погодилася. Та як це мені потім обернулося…. Місця в нас вистачало, мама отримала окрему кімнату.
Будинок продали дуже швидко, всі гроші я поклав на банківський рахунок, туди ж надходила і пенсія мами. Звичайно, вона мала доступ до всіх своїх заощаджень на них ніхто не претендував. Здавалося б, які можуть виникнути проблеми? Проте все, що сталося в маминому житті, дуже сильно на нього вплинуло.
Вона дуже сильно тужила за батьком, за будинком, де пройшло все їхнє сімейне життя. Я хотів якнайкраще, і не усвідомлював, наскільки сильною буде гіркота втрати. Незабаром вона почала говорити, що ми її викрали, і просилася додому.
Потім почала скаржитися, що в неї пропадають речі, звинувачувала у всьому мою дружину, дітей, мене. Якось мама заявила, що я відібрав у неї будинок і тепер вона змушена сидіти у своїй кімнаті, як у в’язниці. Спочатку ми не надавали цьому значення, але пізніше почалися справжні скандали.
Після одного дня таких звинувачень я звернувся за допомогою до спеціаліста. Його слова були невтішні. Швидше за все, мама буде й надалі так поводитися і з цим ніхто нічого вже не вдіє. Я звинувачував себе. Можливо, якби я її не забрав, то все було б інакше.
Лікар мене заспокоїв. Це все одно б трапилося, навіть якби ми не забрала її та не продали будинок. Навпаки, похвалив мене, що я такий дбайливий син. Ситуація погіршувалась з кожним днем. І я почав думати над професійною допомогою для матері.
Звісно, я не обмежував матір і не закривав на замок. І одного дня, коли всі ми були на роботі, вона вийшла з квартири у двір і стала кликати на допомогу. Вона чужим людям звинуватила мене, що я погано з нею поводжусь, відбираю пенсію і все в неї вкрав.
Тоді хто викликав поліцію і мені довелося їхати з роботи, щоб доводити, що все не так. Показав кімнату, де живе мати, показувати документи, що всі її гроші та пенсія на місці, а вона знаходиться на повному моєму забезпеченні. Я бачив сум та жаль в очах правоохоронців.
Цей випадок став останньою краплею. Я прилаштував маму в будинок для літніх людей, де за нею приглядали спеціалісти та надавали б необхідну допомогу. Вона з тугою в очах дивилася на мене і я відчував, що я її зрадив. Мені стало так погано, що я відмовився від цього наміру і відвіз маму додому.
Та вночі я знову приймав в гостях поліцію. Коли ми всі лягли спати, то мама подзвонила правоохоронцям і сказала, що її викрали та утримують проти волі. Тієї ночі до нашої квартири увірвалися спецпризначенці зі зброєю, а потім я ледь не до ранку пояснював, що сталося.
Ситуація наче й смішна, але діти сильно перелякалися. В цей час мені вже в очі сказали, що якби я не любив матір, але їй потрібна професійна допомога. Я й сам розумів, що далі ситуація тільки погіршуватиметься і сам я вже нічим не зможу зарадити.
З того часу минув місяць. Мама живе у санаторії та відмовилася від моєї допомоги. Я не говорю їй, що більшу частину суми оплачую я. Здається, вона з кимось там потоваришувала. Мене бачити не хоче. Досі вважає, що я все в неї вкрав і кинув її.
