Після чергового скандалу я вирішила розлучитися з чоловіком. Спакувала його речі і виставила його за двері. Квартира належить моїм батькам, тож за законом усе правильно.
Колишній чоловік, не очікуючи від мене такої сміливості, розлютився і з поліцією прийшов назад вселятися. Йому пояснили, що без прописки це зробити не вийде.
Тоді він наполіг, щоб дільничний прийняв заяву про те, що я утискаю його права на проживання зі мною як із дружиною і цим проявляю насильство в сім’ї. Формально він має рацію.
Заяву на розлучення подано, але ми ще не розлучені. Після чого почався кошмар. Спочатку він дзвонив, потім надсилав SMS із погрозами, тепер ходить за мною по п’ятах “щоб поговорити”.
Нещодавно взагалі жахлива ситуація сталася. Я прокинулася від звуку падаючого скла: вночі чоловік прийшов і перебив вікна. Це зробити досить легко, адже квартира на першому поверсі.
Викликала поліцію, але ті відправили мене до дільничного, а дільничний у нас молодий, хлопчисько ще, чоловік йому щось про мене наговорив, а може просто чоловіча солідарність, не знаю.
Загалом, цей дільничний нічого не робить, точніше, каже, що це я винна, тому що поводжуся неправильно. Мені страшно: з дому вийти боюся, залишати квартиру без вікон і йти на роботу теж.
Думаю, до його начальника сходити, нехай він на нього вплине, або хоча б йому соромно буде на роботі, що він так поводиться з дружиною. Свекруха мені не вірить, каже, що її син не міг такого зробити.
Мені допомогти нікому, ні рідних, ні друзів у цьому місті в мене немає. Наступного дня чоловік прийшов просити вибачення. Я вмовила його написати заяву в міліцію, що це він розбив вікна із хуліганських міркувань.
Вину свою він визнає, сказав, що гроші на нові вікна принесе. Наскільки сильним аргументом є ця записка для поліції? У разі загострення конфлікту він просто скаже, що я змусила його написати і знову вийде “насильство в сім’ї”.
