Родинні історії

Значить, як шашлик лопати, ви тут як тут. А тільки мені знадобилася допомога, так немає вас! Виховала діток називається. Тільки за шматок м’яса готові приїхати

Дзвінок від свекрухи – явно не те, чого чекаєш в неділю о 7 ранку. Тим більше що напередодні ми з чоловіком пізно прийшли додому і хотіли виспатися.

Ніна Іванівна кличе на дачу посмажити шашлики. Ввічливо відмовляюся, але вона умовляє, мовляв, купила на всіх м’яса, вже все замаринувала і чекає нас. Ну що робити? Буджу чоловіка, він спросоння трохи побурчав, але почав збиратися. Знає, що мати так просто не відчепиться.

На дачу їде вся сім’я: і ми з чоловіком, і його брат з дружиною. Ми одружені вже 3 роки, а ось Андрій з Олею всього пару місяців. З ними ми в хороших відносинах, як і зі свекром. А от свекруха …

Загалом, намічається цікавий день. Олька поки не встигла відчути всю токсичність відносин з Ніною Іванівною. А ось ми жили з батьками чоловіка цілий рік. І яких тільки фокусів не робила свекруха.

Вона чіплялася до кожної моєї дії і постійно хитрувала. Більш того, Ніна Іванівна – скупа людина. Казала, щоб зароблені гроші ми віддавали їй, мовляв, вона знає краще, як ними розпоряджатися.

Уже навіть свекор говорив нам, щоб ми швидше з’їжджали і жили спокійно. Ціни йому немає! Брат чоловіка зрозумів, що вести невістку до матері не варто. Відразу зняв окрему квартиру і правильно зробив!

Попили чай, чоловік від сніданку відмовився:

«Ми ж на шашлики їдемо, навіщо їсти?»

По дорозі забрали Андрія з Олею. Ті теж були не в захваті від такої неділі. Але змирилися, вибору не було. Та й Ніна Іванівна довіку не простить, якщо ми не приїдемо і не зробимо шашлик. Адже вона стільки грошей на нього витратила!

Коли приїхали, свекруха і свекор вже були там і чекали нас.

«Ой, ви так довго! Поки чекали вас, вирішили сітку на паркані перетягнути. Хлопчики, допоможіть нам, давайте швиденько доробимо вже. А ви, дівчатка, даремно теж не стійте. Давайте поки картопельку посадимо, удвох за півгодини впораєтесь », – прожужжала свекруха.

Чоловік вже на взводі, голодний до чортиків. Спочатку сітку натягнули, потім виявилося, що ще в теплиці треба щось полагодити, ягоди зібрати, грядки прополоти. Ну, а давайте ще газон приберемо і ганок поштукатуримо!

«Мамо, а де шашлик? Ми ж не снідали ще! » – не витримав чоловік.

А свекруха радісно відповідає, що скоро все буде. М’ясо вже готове, залишилося тільки антену встановити, ато телевізор неможливо дивитися.

Почало сутеніти. Після чергової вказівки свекрухи я не витримала і пішла в машину. Ніна Іванівна слідом за мною:

«Ага! Як м’ясо їсти, так ти перша. А як допомагати, так не хочеш! Яка ж ти лінива, не розумію, чому мій син на тобі одружився. Хто не працює, той не їсть, так і знай! »

Підійшов чоловік, почав сперечатися з матір’ю. Каже, що вже стемніло, вони весь день на ногах і до сих пір не їли. Уже й додому пора збиратися.

Тоді свекруха дала команду свекру, щоб той розводив багаття. Ми сіли поряд, ніхто ні слова не зронив, сил немає. Ніна Іванівна пішла в будинок і урочисто винесла з нього пакет. А в ньому – сосиски! По дві штуки на кожного.

Побачивши це, чоловік просто озвірів. Забрали Андрія з Олею і поїхали. По дорозі купили гамбургерів, щоб хоча б якось перекусити.

Могли ж просто попросити допомогти, навіщо було обманювати. Ми б і м’яса самі привезли, і засмажили б. Загалом, образилися ми на Ніну Іванівну страшно. Тільки вона не розуміє цього. Ще й телефонує з претензіями:

«Значить, як шашлик лопати, ви тут як тут. А тільки мені знадобилася допомога, так немає вас! Виховала діток називається. Тільки за шматок м’яса готові приїхати. Ні допомоги, ні підтримки. І невістки обидві ледарки! Сосиски їм, бачте, не підійшли! »

Через тиждень рано вранці свекруха знову зателефонувала. Каже, мовляв, все зрозуміла, купила м’яса, робити точно нічого не будемо. Просто посидимо по-сімейному. А свекор тут же пише смс-повідомлення:

«Не вірте. Ніякого м’яса немає. Потрібно дах перекрити, можете не приїжджати. Я вже найняв працівників, а мати просто не хоче їм платити ».

Що ж, вимкнули всі телефони. І дверний дзвінок, щоб вже точно. Спимо далі.

Вам також має сподобатись...