Через тиждень в моїй квартирі з’явився Макс – мовчазний тридцятип’ятирічний хлопець, трохи закритий в собі, як багато програмістів
Своїх батьків я люблю. Вони у мене хороші, добрі і турботливі. Навіть надто турботливі! «Катюша, вдягни шапку, сьогодні прохолодно», – тривожиться мама. «Кошеня, не читай лежачи: очі зіпсуєш!»

You cannot copy content of this page