Родинні історії
Сім’я у Вадима була досить суворою. Традицій від покоління до покоління дотримувалися неухильно. Прадід, дід Вадика, а слідом і батько були лікарями. Хлопчика змалку готували до того, що
– Отже, вирішила все-таки продати? – Ганна Сергіївна поправила окуляри й уважно подивилася на сестру. – А як же мамин заповіт? Вона просила зберегти будинок у родині. Людмила
– Мариночко, ти уявляєш, який чудовий будинок я бачила на Озерній! – Берта Павлівна говорила квапливо, немов боялася, що її переб’ють. – Саме те, що потрібно для нашої
– Кириле, а ти на мій ювілей із ким прийдеш? З дружиною чи… – голос Олега, партнера чоловіка, Антоніна почула випадково. Вона під’їхала на парковку перед офісом, де
Артем увійшов до квартири, кинувши ключі на тумбу і важко зітхнувши. Йому було відомо, що зараз станеться новий скандал. Ранкове повідомлення з банку його остаточно добило: карта знову
Марина спостерігала за сином, який приміряв новий костюм. Високий, ставний, чорнявий – завтра її хлопчик одружиться, і в це важко повірити. Ілля уважно вивчав своє відображення в дзеркалі.
– Навіщо тобі все це потрібно? – укотре запитував Олексій у своєї дружини. – Мені набридло тобі вже пояснювати, навіщо мені це потрібно, – злобно відповіла йому Валентина,
– А чим ти захоплюєшся, Світлано? – поцікавилася майбутня свекруха. – Є якісь хобі? Дуже цікаво! – Так, є, – усміхнулася Світлана. – Макраме. – О! – округлила
– Ти куди це зібралася проти ночі? – пролунав за спиною голос свекрухи. Я здригнулася від несподіванки. Лідія Олександрівна стояла в дверному отворі, схрестивши руки на грудях. І
– Тобі що, ковбаси шкода? – кричала Ангеліна на невістку. – Мені не шкода ковбаси, мені шкода, що в мене така рідня! – відповідала їй Олеся. Із самого