– Так! Продала! І що?! – кричала вона. – Це моя власність, що хочу те й роблю! Про себе я хвилююся, про свою старість. Раз дочка в мене така меркантильна, то вже будеш думати
…Олеся з мамою Ніною Микитівною жили вдвох. Із татом Олесі, Олегом, Ніна Микитівна розійшлася давно і з великим скандалом. Там було за що. Історія сумна. З донькою Олег
– Ой, так. Я б із радістю вам допомогла, але мені до мами потрібно з’їздити. Терміново викликає. А зараз розбором подарунків займаюся і щось не можу знайти ваш
– Господи, голову зламала, що подарувати братові на ювілей, – скаржилася Сніжана чоловікові. – Перебрала тисячу варіантів, але такого, щоб ахнути, не знайшла. – Чому жінки все так
– Взагалі-то в чоловічі обов’язки входить утримувати сім’ю, якщо ти раптом про це забув. І якщо ти візьмеш на себе цю функцію, я із задоволенням поїду за покупками і займуся вихованням сина
Коли життя ставить під сумнів ролі, приходить час справжніх випробувань. Останні кілька років Дар’я стала почуватися дуже впевнено в матеріальному плані. Вона працювала ріелтором у великому агентстві нерухомості
Значить так. Більше на город до Любові Степанівни ні ногою. Ні ти, ні я! Спробуй тільки поїхати. Можеш одразу з валізою! Досить цього нахабства
– Нарешті! – плакала від радості Алевтина, – Я не можу повірити! Двадцять років мріяла про власну дачу. І ось! Моя мрія збулася. Чоловік подивився на дружину, розкинувся
– Після того, що ти накоїла, я навіть дивитися на тебе не хочу. Не кажучи про те, щоб жити поруч. У цій ситуації мені шкода лише одну людину – сестру
– Наприкінці нашої наради я хотіла б розібрати ще одне важливе питання, – Ольга невдоволено підняла брови і перевела погляд на співробітницю. – Ілоно Костянтинівно, встаньте, будь ласка.
– Доню, але ж ти сама говорила, що це несправедливо. Ви обидві мої. Орині потрібно квартиру побільше, у них з Ігорем діти, потім онуки будуть. А у вас із Марком досі нікого
– Орино, ти вдома? – щойно Ігор увійшов у квартиру, він почав одразу ж дивитися на всі боки і шукати очима дружину. – Люба! – Що? Ти чого
Дарина розвернулася і пішла до будинку. “Зовсім знахабнів, як його дівиця,” – злилася вона, думаючи про брата.
– Ну нарешті! – не встигла Дарина зайти додому, як одразу почула голос дружини брата. – Чому ти так пізно? – гнівно запитала та її. Взагалі Дарина була
– Ну, дякую, мамо… Ти тільки про себе й думаєш! А ти не подумала, що в старості мені доведеться тебе доглядати? І ти думаєш, я з радістю це робитиму
– Мамулю, тобі ж скоро п’ятдесят років, як відзначати плануєш? У кафе, напевно? Усі так роблять. Вдома зараз ніхто не святкує великі ювілеї. – Ні, не в кафе.
– Тобто як це не повертатися? Ти що, розлучишся зі мною через це, через те, що я просто хочу трохи розважитися
– Звичайно, я поїду з вами! Як же це ви без мене будете відриватися, а я буду вдома сидіти і слиною давитися на фотки і відео, які ви
– Ти ще молодий, синочку, – говорила вона йому за вечерею, – встигнеш знайти собі хорошу дружину
Тетяна сиділа за своїм робочим столом, занурена в нескінченну рутину. Екран комп’ютера мерехтів цифрами звітів, і її пальці автоматично набирали текст, але думки давно були далеко звідси. У

You cannot copy content of this page