Родинні історії

У мене чоловік розбився на скутері, коли синові було кілька місяців . В ті часи, ч той момент у мене не було квартири, і я продовжувала арендувати тимчасово. 

Майже у кожній сім’ї є людина, яка не нагулялася. У нашій це бабуся. Після відходу діда шість років тому ми перевезли її до себе. Мої батьки кажуть, що

Я доросла жінка, але мені в голові не вкладається, як можна не святкувати день народження дитини. Ось в мене 2 онуків. Старшому 3 рочки, молодшій рочок. Так от

Таке щастя, просто навіть не знаю з чого почати. Мабуть з того, що свекруха вирішила, що нам весілля не потрібне. Незважаючи на те, що з її сином я

Потрапила у дуже неоднозначну ситуацію. Багато подруг та сестра не розуміють, чого мені ще не вистачає. Підтримала мене тільки одна подруга, зараз здебільшого тільки з нею і спілкуюся,

Нещодавно мені виповнилося 34 роки, моєму чоловікові 53, і у нас тут дилема. До того моменту, як я познайомилася зі своїм чоловіком у нього було вже 2 шлюби.

Пишу для того, щоб розказати вам, як мені важко. Ще до народження власної дитини все було окей, але коли народилася донечка, в мене відрізало бажання спілкуватися з сином

Здавалося б банальна історія, коли наприклад, справа в чужій сім’ї, дуже швидко знаходиться і порада, і словечко влучне, а як своя сім’я, то навіть не знаєш як вчинити.

Не буду розповідати всю історію, але справа в тому, що 16 років разом, двоє дітей, багато різних ситуацій за плечима, і в горі і в радості, і тут

Все життя чоловік ревнував мене ледь не до кожного стовба. Доходило до того, що він мені забороняв навіть губи підфарбувати, в магазин сходити без дитини. Батьки мене відмовляли