Без категорії
Моє ім’я Вероніка – і я працюю у великій компанії, займаюся там закупівлями обладнання. У мої обов’язки входить знайти оптимальний варіант потрібної нам техніки – і для себе,
— Скільки цього разу? – Злісно запитала Ірина свого чоловіка, коли той тільки приїхав від своєї матері. — Чого «скільки»? – намагаючись здатися спантеличеним від питання дружини, але
Математичка Лариса Іванівна спідлоба через окуляри дивилася на п’ятикласників. Мимоволі погляд ковзнув на тихого худорлявого хлопчика, який сидів в кутку за останньою партою. Засмальцьований піджак з великими плямами,
— Марино, я завтра рано-вранці на рибалку з друзями їду. — У тебе кожен вихідний то рибалка, то зустріч із друзями, а мені значить знову з дітьми сидіти.
До десяти років мама розповідала Люді,що її батько живе і працює за кордоном. Робота в нього , мовляв , секретна , тож він не може приїжджати в Україну
Таня, після того, як закінчила медучилище і влаштувалася медсестрою в одну з міських лікарень. Робота була важка. Але там Таня зустріла своє фатальне кохання – лікаря-реаніматолога Данила, чудового
Якось так склалося, що в одній великій фірмі завжди було дві секретарки – Оксана і Маша. Потім друга вийшла заміж і незабаром звільнилася, а на її місце і
Нещодавно Інна знову приїхала в рідне містечко. Останніми роками вона вчилася і жила в столиці і вже кілька років як зовсім не заглядала сюди. І на те були
Село Пилипівка, як і всі, жило мирно, дружно, хоч і не багато. На нашому кутку налічувалось до двадцяти осель. Були б і в нас мир та злагода, якби
Марина часто ставила собі запитання: «Чому так сталося зі мною, навіщо я зустріла чоловіка, з яким не можу бути разом? Краще б нашої зустрічі взагалі не було». Почалося