Вероніка й думати не могла, як її забудькуватість і неуважність можуть серйозно зашкодити її кар’єрі…
Моє ім’я Вероніка – і я працюю у великій компанії, займаюся там закупівлями обладнання. У мої обов’язки входить знайти оптимальний варіант потрібної нам техніки – і для себе,
— Так, ти маєш рацію… В неї з’явився чоловік і  вона його утримує, тому що він безробітний .
— Скільки цього разу? – Злісно запитала Ірина свого чоловіка, коли той тільки приїхав від своєї матері. — Чого «скільки»? – намагаючись здатися спантеличеним від питання дружини, але
Наречений Стас, обіймаючи вчительку, відчув мамин запах. І, немов дитина, сховав обличчя на її плечі.
Математичка Лариса Іванівна спідлоба через окуляри дивилася на п’ятикласників. Мимоволі погляд ковзнув  на тихого худорлявого хлопчика, який сидів в кутку за останньою партою. Засмальцьований піджак з великими плямами,
Коли Михайло запросив на танець Марину, то її серце застукало так само, як багато років тому на випускному вечорі
— Марино, я завтра рано-вранці на рибалку з друзями їду. — У тебе кожен вихідний то рибалка, то зустріч із друзями, а мені значить   знову з дітьми  сидіти.
«Ага, дасть, наздожене і ще дасть, — зухвало відповів кривдник . — Усі знають, що в тебе нема тата.Тільки ти , дурна, віриш у казки.».
До десяти років мама розповідала Люді,що її батько живе і працює за кордоном. Робота в нього , мовляв , секретна , тож він не може приїжджати в Україну
Таня вирішила провчити свого колишнього-красеня, але і не підозрювала, у що виллється її план…
Таня, після того, як закінчила медучилище і влаштувалася медсестрою в одну з міських лікарень. Робота була важка. Але там Таня зустріла своє фатальне кохання – лікаря-реаніматолога Данила, чудового
Коли весела секретарка Женя прийшла працювати у офіс, ніхто і не підозрював, чим це все обернеться
Якось так склалося, що в одній великій фірмі завжди було дві секретарки – Оксана і Маша. Потім друга вийшла заміж і незабаром звільнилася, а на її місце і
Після того, як зірвалося її весілля з коханим Микитою, Інна вже і не сподівалася на щастя…
Нещодавно Інна знову приїхала в рідне містечко. Останніми роками вона вчилася і жила в столиці і вже кілька років як зовсім не заглядала сюди. І на те були
Всіх помиями обіллє, а потім, неначе нічого й не сталося, знову до хати йде.
Село  Пилипівка, як і всі, жило мирно, дружно, хоч і не багато. На нашому кутку налічувалось до двадцяти осель. Були б і в нас мир та злагода, якби
Марині здавалося, що вона ніколи не буде з коханим разом, але життя показало їй фокус…
Марина часто ставила собі запитання: «Чому так сталося зі мною, навіщо я зустріла чоловіка, з яким не можу бути разом? Краще б нашої зустрічі взагалі не було». Почалося

You cannot copy content of this page