Історії про кохання
Він зателефонував через десять років. Номер здався їй знайомим, і Алла взяла слухавку. Хіба мало, забула чийсь номер перенести, коли купила новий телефон. Справді, забула. Колишнього чоловіка, який
Ганна познайомилася з Борисом у студентській їдальні. Він підсів за її столик і почав голосно розмішувати цукор у чашці, чим вивів дівчину з себе. Вона готувалася до заліку,
У банкетному залі пахло півоніями і ваніллю. Катерина втретє поправила фату, прискіпливо розглядаючи своє відображення у високому дзеркалі примірочної. Сукня від сіла ідеально – вона вибирала її два
У суботу Лера старанно навела порядок і без того в чистій квартирі. Потім продумала меню і приготувала найсмачніші страви, бажаючи показати себе матері В’ячеслава хорошою господинею. Але коли
– Лізко, чи ти це? – молода жінка зупинилася і повернула голову праворуч, звідки долинав знайомий голос. – Вірочка? Скільки ж ми з тобою не бачилися? Років сім,
Марта, ще навчаючись у школі, зневажала Настю і водночас заздрила їй. Зневажала за те, що Настині батьки були безнадійно неблагополучні. Перебивалися випадковими заробітками, з копійки на копійку. Тому
– Ми вступили! Ура! – крикнула Рита, піднявши руки вгору. – Тихіше ти, – сказала Уляна, помітивши осудливий погляд літньої жінки, яка йшла їм назустріч. – Не можу
Витончена молода жінка стояла біля величезного дзеркала і критично себе оглядала. Фігура ідеальна. На білому обличчі з правильними рисами жодної зморшки, навіть мімічної. Спасибі сучасній косметології. Густа копиця
– Макс, ти зі мною? – Настя махнула рукою перед його обличчям. – А? Так, звісно, – Максим постарався посміхнутися, але погляд його знову ковзнув на Марину, найкращу
– Лікарі мені не потрібні! – вторила мати так, ніби це було якесь чарівне заклинання, здатне змусити Олесю розвернути машину і відвезти її додому. – Дай мені вже