Історії про кохання
Настя вже підходила до кафе, коли почула знайомі голоси: — Та годі вже з цим ювілеєм, — тихим і повільним шепотінням промовив Женя, нахилившись до вуха найкращої подруги
— Коханий, поглянь, яка квартира! — Софія підбігла до Сергія й підсунула йому телефон під ніс. — Недорога й простора. Саме те, що ми шукали! — Дай-но я
-Катю, одумайся! Твоєму обранцеві вісімнадцять років, тобі — двадцять шість! Чудова пара! Що він тобі зможе запропонувати? Нескінченні проблеми, ось що. Тебе ж колеги висміють. Прийшла вчителька, закохалася
— Вам, як завжди: три пироги з картоплею? — Варвара кинула втомлений погляд на чоловіка. — І чай з лимоном, будь ласка, — додав Віктор Петрович. Він сів
Ще п’ятирічним хлопчиком Андрій гостював у селі у бабусі Лізи та дідуся Єгора. Батьки залишали його під опікою пенсіонерів ще й тому, що село було дуже спокійним, а
Руслан навчився брехати не відразу. Спочатку він просто мовчав. Коли Катя на третьому побаченні запитала, чим він займається, у нього в горлі застряг клубок, і він сказав перше,
Марина дізналася про спадщину в найневідповідніший момент — коли сиділа на кухні в орендованій однокімнатній квартирі й рахувала, чи вистачить грошей на макарони до зарплати, чи доведеться знову
— Молодий чоловіче, вибачте, будь ласка, але ви вже так довго розглядаєте вітрину, не можете визначитися? — запитала Олена у покупця. Хлопець завагався: — Розумієте, шукаю обручку для
— Чоловіче, та не штовхайтеся. Фу. Це від вас так “пахне”? — Вибачте, — пробурмотів чоловік, відсуваючись. І ще щось собі під ніс. Незадоволено й сумно. Він стояв
– Мої батьки живуть у селі, треба до них з’їздити, познайомити їх з тобою. Адже я не просто так, я хочу одружитися з тобою. Ти поїдеш зі мною?