Родинні історії
– Тобі не здається, що ти занадто довго була в душі?! Простіше вже було ванну налити… – процідив Валерій, – Адже лічильник рахує… – Я замерзла! – Тоня
Усе у Олени та Олексія було добре, що називається, як у людей. Життя текло по накатаній колії. Хороша робота, квартира в іпотеку, у вихідні цікаве дозвілля, зустрічі з
Ранок у Ольги та Сергія почався із запізнення. Проспавши сигнал будильника, вони обидва бігали квартирою, намагаючись одночасно зібратися на роботу і зібрати сина, Віктора, в садок. – Любий!
– Як це йдеш? Ти з глузду з’їхав? У нас син дорослий, одружений… що скаже… чи знайшов кого? – Може й знайшов. – Олександр напружився, розмова була важкою,
– Це що ще за новини? Я тебе не запрошувала жити до мене! – Надія Василівна втупилася на валізи, які виросли в передпокої ніби гриби після дощу. –
– Та як ти взагалі таке допустила? – вимовляла сестрі Оксана. – Ти що, справді, не розумієш, ким саме працюватиме твоя донька за кордоном? – Розумію, перекладачем, –
– Мамо, а ти справді не будеш плакати, коли я з іншою мамою і татом поїду на море? Лізі чотири роки, вона базікає все, що спаде на думку.
У свої 29 років Ігор був одружений тричі, з жодною дружиною знайти щастя у нього не вийшло. Дружини йому траплялися, м’яко кажучи, погані – всі три посміли проявити
Рита знову стояла на зупинці. Велика валіза і чотирирічна Поліна поруч. Усе, що в неї є. За п’ять років подружнього життя вона вже, напевно, вдесяте виїжджала до матері
– Навіщо влаштовувати скандал на порожньому місці? Просто ми згадували, як відзначали перший день народження Дані, нічого більше. – відповів чоловік. Побачивши Олену, яка безтурботно базікає з Михайлом,