-Не можу я її полюбити, – зізналася вона одного разу чоловікові. – Дивлюся на неї, а бачу його, розумієш
Софія не любила свою дочку і нічого не могла з цим вдіяти. Софію не було в чому дорікнути — у дівчинки завжди були найкращі лікарі, іграшки, розвиваючі заняття.
– Ну як, як я могла його залишити? – міркувала вона, готуючись до розмови з чоловіком. – Адже це ж дитина. Воно ж загубиться
– Набридла твоя каша! – обурювався дід Захар, тикаючи ложкою в об’ємну тарілку. – Картопельки б насмажила з грибочками! Огірки свіжі пішли – з малосольними-то як смачно було
— Навіщо кудись йти? — бурчав він, розвалившись на дивані з пультом від телевізора. — Вдома й так добре. Та й гроші на вітер кидати не хочеться. Краще я тут полежу, футбол подивлюся
Тоня довго вагалася, чи варто виходити заміж вдруге. Їй було вже 50, і думка про нове сімейне життя лякала її. З першим чоловіком Антоніна розлучилася 7 років тому,
– Мій син! — сказав тато і багатозначно подивився на маму таким поглядом! Що мама зніяковіла і її очі забігали, — мій син! Мій хлопчику, ти виріс і за одне літо перетворився на справжнього чоловіка, я поважаю тебе
— Тоню, Валерік поживе у нас, можна? — — запитав Макс, чоловік Антоніни, заглянувши на кухню. Валерік — це його молодший брат. Дуже молодший брат: мама народила Макса,
Батько з тобою був щасливий, нехай всього три роки, але щасливий! А я все не могла повірити, що таке буває
Дзвінок у двері, вимогливий, настирливий, розривав суботню ранкову тишу. Наказував Олені: «Вставай! Відчиняй негайно». — Та щоб вас! — Олена вилізла з-під ковдри, намацала біля ліжка капці й
Син, мій рідний хлопчик, якого я виростила, вкладаючи кожну копійку в його освіту та одяг, сидів і мовчки кивав, поки його дружина виганяла мене за двері мого власного дому
Я стояла біля плити, помішуючи борщ, коли телефон на столі завібрував. Номер був незнайомий, міський. — Лідія Сергіївна? Доброго дня. Вам дзвонять із нотаріальної контори. Вам потрібно найближчим
У той момент Ігор чітко зрозумів – він не зможе розірватися навпіл, ці дві найважливіші для нього жінки весь час будуть тягнути його кожна до себе, але якщо в Альбіни є батьки, подруги, натовп шанувальників, то у мами нікого немає
Поки мама була у ванній, Ігор ретельно перевірив усі її речі: перевернув пошарпану сумку, обшукав усі шухляди тумбочки, про всяк випадок підняв матрац — раніше вона ховала таблетки
Льоня стояв за рогом, слухав віддалені голоси дітей і вагався – вийти у двір, піти за сином чи розвернутися й піти – збирати речі, переїжджати в гуртожиток
Вона сиділа за касою. Саме така, яка цілком підходила Леоніду — тиха, невпевнена в собі, не надто вродлива. Він зовсім недавно приїхав у це містечко — його перевели
Тамара стримала сльози й крик. Вона не влаштовуватиме істерику. Адже та, інша, запитає, як дружина відпустила його. Вона збереже гідність. Наплакатися встигне, коли він піде
– Сьогодні розмовляла з Людмилою. Уяви собі, Олексій знову загуляв, — сказала Тамара, коли по телевізору почалася реклама, яка перервала показ чергового серіалу на другому каналі. Вона поглянула
Підійшла, взяла Чуню. Поцілувала в тепле чоло. Загорнула в свій старий шарф і віддала Стьопці в руки. Сказала: «Бережи його. Він дуже поспішав до тебе, навіть замерз по дорозі
Це сталося три роки тому, якраз наприкінці листопада. Стояла вогка, холодна погода. Земля вже вкрилася крижаною скоринкою, а снігу все ще не було. Наше село ніби згорнулося від

You cannot copy content of this page