Родинні історії
― У тебе немає совісті! ― кричав у слухавку знайомий і водночас чужий голос. ― Невдячна! Я тебе з пелюшок вигодовувала, виховувала, а що натомість? Тепер хочеш мене
— Іване, ти зараз серйозно хочеш сказати, що мій кущ елітної чорної смородини «переїхав» до вас на ділянку з власної волі? Я стояла посеред свого городу, відчуваючи, як
Анна Павлівна завжди вважала себе щасливою матір’ю. Коли їй задавали звичне запитання: «Як справи?», її обличчя миттєво осяяла лагідна, горда посмішка. «У мене Максим— це золото, а не
Гена як міг, так і давав собі раду. Він мешкав із родиною в орендованій квартирі, до того ж у чужому місті, тому йому, як він вважав, тимчасово довелося
Аліну час від часу засмучувало те, що саме їй доводиться жити з мамою. Її старша сестра Вікторія вийшла заміж першою, і бабусина квартира дісталася їй. Брат Віктор спочатку
– Мамо, я привела Софію, – пролунав голос Тамари з передпокою, і Ніна відірвалася від конспекту. – Заберу її ввечері, все, мені час. Грюкнули вхідні двері. Ніна відкинулася
Коли Ірі було шість років, незнайомий дядько із золотим зубом запропонував їй цукерку. Взагалі-то мама казала Ірі, що не можна брати солодощі у незнайомців, але це була її
Катерина нарізала помідори для салату, прислухаючись до розмови у вітальні. Поліна Михайлівна, як завжди, вела монолог про щось своє. Голос свекрухи звучав мрійливо, з придихом. — …і уяви,
Макар завмер на порозі власної квартири, так і не знявши куртку. Прямо посередині тісного передпокою, перегороджуючи шлях до ванної, височила величезна червона валіза. Поруч стояв пакет з якимись
Ніна на вигляд була звичайною жінкою. І господарською, і вродливою — їй уже за сорок, а чоловіки поглядом проводжають. Але у Ніни був один серйозний недолік: вона любила