Родинні історії

Нам із чоловіком по 20 років. Одружилися у 18 років, після року стосунків. Коли зустрічалися, він теж був агресивним, кохання було, але швидше вийшла заміж через свою легковажність,

Стою у пробці. У сусідній машині сидить середнього віку фарбована блондинка. Вікно у неї відчинене. Тому чую дзвінок телефону десь у неї у сумочці. Вона бере трубку:- Так,

Ненавиджу чоловіка та дитину від нього. Так, все саме так. Мені соромно за це. Дитина не до чого, але вона від неї, людини, яку я ненавиджу, і тому

Мамо, я в шапці. Я сама її вдягла, бо на вулиці сніг. І навіть не зняла за рогом. Уявляєш, яка я тепер доросла! Я добре їм. Іноді дуже

Мені було 20, ми з моїм чоловіком і маленьким сином у візочку ввечері гуляли по парку, спілкувалися про всякеє різне і тут почули жіночий крик. Чоловік, не довго

Мені 23 роки. У віці 17 років я почала жити з хлопцем, який був старший за мене на 6 років. Спочатку все було гаразд. Він мені одразу сподобався.

Він мене розлюбив? Ми спимо окремо, інтиму немає, на мої спроби зближення каже, що втомився чи просто вдає, що спить. З друзями дедалі більше проводить часу. Розмови закінчуються

Напевно, багато хто потрапляв у важкі сімейні ситуації і якось із ними справлявся. Підкажіть, якщо можете. Мені 39 років, працюю медсестрою. 20 років одружена. Маю доньку Маргариту 16

Я жодного разу не була одружена офіційно, хоча мені вже й 28 років. Як і будь-якій нормальній жінці цього віку, мені давно вже хочеться якоїсь сталості та визначеності

Я одружена, дітей поки що немає. Не можу забути колишнього хлопця, хоч і зустрічалися ми лише 1 рік, потім зустріла майбутнього чоловіка, з ним зустрічалися 5 років, потім