Для Людмили Степанівни слово «треба» давно стало звичним і рідним. Треба було працювати, коли
— Жінко! Куди ви без черги?! — крикнули їй у спину, але Акуліна Пилипівна
Я пішла до лікаря, коли вже не могла терпіти біль. Три дні поспіль —
Андрій поспішав. Але це звичайна справа. Він вічно кудись поспішав, вічно спізнювався, вічно обіцяв
Раннім зимовим вечором по тротуару спального району міста йшла висока жінка. На вулиці ще
Я зрозумів, що вигорів, в той момент, коли перестав злитися. Раніше я дратувався красиво:
…Дев’ятирічну Оленку на вихідні забрав погостювати батько. Таке траплялося не часто, і очікування побачення
Старий автобус, поширюючи навколо себе запах бензину, поїхав далі, залишивши жінку саму. Вона озирнулася
-Можна з тобою сяду, – боязко запитала Олена. І Анна, звичайно, погодилася, ну а
Коли мені було 7 років, у нашому великому багатоповерховому будинку оселилася одна жінка зі