– Я сьогодні попрошу у дружини розлучення, кохана, — благав Геннадій Аллу. — Тільки
– Кохана, мені так пощастило з тобою, – прошепотів Іван, цілуючи дружину в щоку.
– Віталіку, скільки це ще триватиме? Ти маєш хоч трохи поваги до матері? –
Ліза застигла від несподіванки, почувши від чоловіка слова, що він її більше не кохає
– Грошей не хочете синочку своєму на підкинути? – з викликом запитала Вероніка. –
– Валентино, ти що сидиш ! – До кімнати влетіла сусідка Ганна. – Сама
– Я ж найгірша з невісток! Значить, я ні копійки твоїй матері не дам!
– Синку, будь ласка, глянь, термін придатності на цьому маргарині. Очі вже не ті,
Теплий червневий день повільно переходив у вечір. Віра сиділа на ґанку дачі. Добре тут
Будинок гарний залишила бабуся двом онукам. Кімната велика з меблями, два вікна, тому світлий.