Історії про дружбу
Марія Сергіївна оселилася в нашому під’їзді порівняно недавно – пару років т тому. Коли вона заїжджала в однокімнатну квартиру на другому поверсі, подивитися зібрався майже весь двір, бо
Розповім про свого старого друга Дмитра. Він був самотній, за характером добрий, рукастий мужик, але жив із мамою. Звичайно, роки взяли своє і мама пішла у засвіти, а
Він витрачав на роботу годину часу туди й годину назад. На тролейбусі. Як то кажуть, з кінцевої до кінцевої. Це ще тоді, коли у місті пробок не було.
П’ять років тому Катя з чоловіком та донькою переїхали у п’ятиповерхівку на околицю міста. Планування квартир не зовсім вдале – метраж досить скромний, кімнати та кухня маленькі. Переїзду
Дозволили друзям іноді гостювати на нашій дачі, а вони там свої порядки наводити почали та ще й дещо з собою прихопили. Мій чоловік Ваня отримав у спадок від
Не кожен може взяти за дружину дівчину, яка чекає дитину від іншого Жора зміг. Він стільки разів розповідав мені на роботі про сина, що я не передбачала відсутності
Микола не мав бути на цій вулиці. Взагалі спочатку він їхав, не пам’ятаючи себе від радості, до любові всього його життя і уявляв, як вона кинеться йому на
Так склалося, що мені довелося поміняти кілька робіт і нарешті я потрапила до нормального колективу, повністю жіночого, що мене дуже тішило. Але головне, що начальниця була майже одного
Я залякана і немов потопаю в болоті. У мене проблеми зі слухом від самої появи на цей світ, що зробило мене відлюдькуватою ще з дитячого садка. Чути я
У дитинстві нашій сім’ї довелося кілька разів міняти місце проживання, і щоразу для мене було проблемою звикнути до нової школи. Друзів і подруг у мене не було, я