Історії про дружбу
Вже три роки я голова батьківського комітету в класі доньки. Школа у нас хороша, що з освітянами, що з батьками однокласників у нас чудові стосунки. Всі діти у
Аня вступила до педагогічного коледжу. З дитинства мріяла бути вчителем, та й мама з бабусею завжди захоплювалися цією професією. Анюта дивилася на однокурсниць і була шокована. Невже це
Олексій Ілліч їхав із великого міста до маленького містечка поряд. Під Новий рік справа була. Страшний мороз стояв. З лікарні їхав Олексій Ілліч. Лікар очі відводив і говорив
Щоранку, незнайомий пес почав проводжати Тетяну до роботи, а вона була рада такому компаньйону. Вулиці були ще порожні, самотні чоловіки, які йшли слідом чи назустріч, трохи лякали, а
Марія та Світлана дружили з дитинства, хоча Маша була старша – приблизно на два роки. Вони все одно знаходили спільні інтереси і навіть трохи схожі були одна на
Два тижні мій чоловік зустрів однокласника. Всі давно вже не діти. Давно вже відшуміли зустрічі випусників, років п’ять точно не зустрічалися, а цього однокласника він не бачив років
Марія Сергіївна оселилася в нашому під’їзді порівняно недавно – пару років т тому. Коли вона заїжджала в однокімнатну квартиру на другому поверсі, подивитися зібрався майже весь двір, бо
Розповім про свого старого друга Дмитра. Він був самотній, за характером добрий, рукастий мужик, але жив із мамою. Звичайно, роки взяли своє і мама пішла у засвіти, а
Він витрачав на роботу годину часу туди й годину назад. На тролейбусі. Як то кажуть, з кінцевої до кінцевої. Це ще тоді, коли у місті пробок не було.
П’ять років тому Катя з чоловіком та донькою переїхали у п’ятиповерхівку на околицю міста. Планування квартир не зовсім вдале – метраж досить скромний, кімнати та кухня маленькі. Переїзду