Історії про дружбу
Даша стояла, задерши голову – читала розклад електричок на залізничному вокзалі. Валіза на коліщатках, рюкзак за спиною. Ще не було й п’ятої ранку. У її селище найзручніше можна
Ірина поспішала до церкви. Як на зло, на пішохідному переході світлофор засвітився червоним. Повертаючи голову на всі боки, побачила сутулого, худого чоловіка високого зросту. На ньому були прості
Дівчата дружили ще з дитинства. Одна звичайна, просто хороша дівчина, а інша – яскрава, артистична, людина-свято. Творча особистість та душа компанії, простіше кажучи. Років у 25 обидві вийшли
Починаючи з 12 років я з моїм найкращим другом Вітьком придумали дуже прибутковий бізнес. З ранньої весни і до пізньої осені ми носили продавати на станцію те, що
Якось так повелося, що чоловік Рити люто незлюбив її подругу. Вони часто сварилися через неї і цей раз не став виключенням. Він знову кричав, що та подружка нахабна,
Я з дружиною винаймав квартиру. Сусідів не знав, та й навіщо воно нам. Більшу частину часу ми на роботі, а у вільний час або вдвох відпочиваємо, або з
Подружжя, вийшовши на пенсію, переїхало з міста в дачне селище – все життя мріяло, готувалося, і ось мрія здійснилася: продали квартиру і переїхали. День живуть, інший, тиждень, інший,
Марія Петрівна, літня вчителька математики, ще того року вирішила, що цей випуск буде її останнім. Всі. П’ятдесят років віддано школі, хоч трохи собі треба залишити. Загалом, подумати про
Олена, подруга Ірини, була дівчина проста та прямолінійна. Вона в житті багато побачила і багато натерпілася. Виросла в селі, у багатодітній родині, мало хорошого бачила у дитинстві. Потім
Бабуся знала всіх моїх подруг. Кожну з них разок потримала за руку чи погладила по щоці. Вона вже давно нічого, але якимось чином відчувала, наче спостерігала, як Оля