Не знаю, які зміни відбувалися у сестри моєї обраниці, побачивши наше щастя, але поступово я помітив, що її ставлення до мене змінюється….
Коли я повернувся у свою групу в інституті, на мене чекав приємний сюрприз: багато нових дівчат і всі – красуні. Мою увагу відразу привернули дві біляві бестії сестри
Вона ніде не працює, все чекає, коли ми одружимося. Я їй не розповів, що купив квартиру, нічого не розповідаю. Ось уже рік я живу з прекрасною дівчиною…
Я, як чоловік, звик вирішувати все сам, але ось уже півроку мучуся. Мені 30 років, я молодий симпатичний хлопець, з вищою освітою, влаштувався на пристойну роботу, рік тому
Вона розвернулася і пішла, а я залишилася стояти, як укопана. Я зрозуміла, що втратила чоловіка…
20 років тому восени я вийшла заміж за найкращого і єдиного чоловіка в моєму житті. Ми познайомилися на першому курсі інституту, а після п’ятого розписалися. Після весілля ми
Я ж щоденно споглядаю зігнуту спину свого коханого біля ноутбука, який сміється і радіє перемозі в черговому ігровому турнірі…
Я розчарована у шлюбі зі своїм чоловіком. Зараз я шукаю якийсь вихід для себе. Пробачити його і змиритися чи піти до іншого? З боку про нашу сім’ю можна
Я бачу, що він любить мене, але не так, як я його люблю. Думаю піти від нього, поки не пізно…
Ми зустрілися, коли нам було по 17 років, на першому курсі. Він одразу помітив мене, закохався, а я його не помічала. Не можу сказати, що я тоді була
Він розповідав, як любить свою сім’ю, а я плакала. Потім вирішила, що так тому й бути і треба просто почати все спочатку….
Одне з найголовніших моїх нереалізованих бажань – стати матір’ю. Зі здоров’ям усе гаразд. Просто життя так повернулося невдало. Я була заміжня, 26 років ми з чоловіком прожили душа
Чоловік мені телефонував, зізнавався в коханні, але мені він не був потрібен. Потім він приїхав до мене, ми стали жити разом…
Я заміжня вісім років. Усяке бувало в нашому сімейному житті, але ми все одно разом, не можемо жити одне без одного, але два роки тому я зробила найбільшу
Людям усім за 25 років, а вони просто як дворові підлітки. Я хочу серйозного, сімейного життя, з якимись планами й обов’язками….
Я зі своїм уже “цивільним” чоловіком разом 8 місяців, з яких живемо разом майже півроку. Усе у нас добре складається, не сваримося, живемо, так би мовити, у злагоді
І я теж вирішила, що буду будувати своє життя, але ж якщо зараз розлучимося – куди я піду з дитиною…
Мені 24 роки. Ми в шлюбі два роки і в нас є донька, їй 8 місяців. Вона зовні дуже схожа на батька. Я дуже сильно любила свого чоловіка.
Тоді в мене був складний період у житті, проблеми з житлом, з грошима, з навчанням і я сама не помітила, як він став для мене і мамою, і братом, і подружкою…..
Ми зустрічаємося з хлопцем уже два роки. Познайомилися одразу як вступили до коледжу. Перші місяці наших стосунків були для мене справжнім випробуванням. Я постійно дізнавалася, що він мене

You cannot copy content of this page