– Ну звісно, Сергію! Усю ніч з ельфами працювали, рук не покладаючи. Чого ти дурниці питаєш? Я просто хотіла, щоб сьогодні у твоєї мами було щось незвичайне
– Катюшо, а що у вас із квартирою відбувається? – пролунав різкий голос Валентини Іванівни просто з порога. Катерина, тримаючи віник в одній руці і совок в іншій,
– Чудові сусіди. Беріть квартиру, не пошкодуєте. Ми б не продавали, та вирішили великий спільний будинок за містом купити
– Мамо, ви перевіряли, хто по сусідству живе, коли квартиру купували? – голос Світлани зрадницьки здригнувся і мати це помітила. – А що сталося, донечко? – злякалася Марія
– Марино Сергіївно, розмову закінчено! Нічого платити не збираюся. Нехай платить ваш син або ви. Адже це ви з Юрою, за вашими словами, нас годували
Квартира в спальному районі. Біля дитячого ліжечка сидить Ніна і годує доньку. Вона ніколи не була худенькою, навіть у юності. Завжди, скільки себе пам’ятає, сиділа на різних дієтах.
За вказаною адресою віддасте гроші й отримаєте ключі від квартири. І, будь ласка, не обманюйте нас більше. Щасливого Нового року
В Олега тряслися руки – він не знав, з чого почати розмову. 5 хвилин тому мати поставила його перед фактом, що збирається зустрічати Новий рік у них удома.
Це моє життя, і я сама розберуся. І взагалі… Годувати мене – твій обов’язок! І не думай сперечатися
Усі гості були вже в зборі. Орендований зал ресторану гудів від численних голосів гостей. Снували офіціанти, закінчуючи сервірування великого столу. Зал був прикрашений кулями, а на стіні красувався
Спускаючись із горища, Марія розуміла: це не кінець історії, а її початок….
Пил кружляв у тонкому промені світла, що пробивався крізь маленьке горищне вікно. Марія провела пальцем по корінцях старих фотоальбомів, і серце защеміло від хвилі спогадів. Лише місяць тому
– Іро, Ольга – це моє минуле, – виправдовувався Валерій. – Двічі в одну річку не ввійдеш. Але вона – мати моєї дочки, розумієш
Юлька, нарешті, заснула, тож Валерій і Ольга спокійно могли попити чаю на кухні. Ольга виглядала неабияк виснаженою, і Валерію стало по-справжньому шкода колишню дружину. – Ти б сама
Коли Єгорові виповнилося 24, у його житті з’явилася Олена, яка стала йому на всі наступні роки, вірною дружиною та помічницею…
Попри свій статус та фінансове становище, Єгор Петрович завжди вставав з першими променями сонця, сповідуючи істину про те, що «хто рано встає, тому Бог подає». Ось і сьогодні,
– Та на що він тобі здався, цей столичний приїжджий! Він з тобою погуляє і поїде додому, а ти залишишся тут одна
– Навіть слухати тебе не хочу. Не вірю жодному твоєму слову, Олю! Як ти взагалі могла так вчинити? Де була твоя голова в цей момент? Чому ти зі
– Раджу тобі все ж найняти доглядальницю. Професійний догляд, знаєш, він кращий навіть, – задумливо проговорила Алла. – І так. Я на розлучення подаю
– На мені й так усе! Куди вже більше? – Алла була обурена. Чоловік нічого не відповів. Він, як завжди, вважав за краще “заховати голову в пісок” у

You cannot copy content of this page