Родинні історії
Чи важко пережити розлучення у віці п’ятдесяти років із хвостиком? Уявіть собі, навіть дуже. Коли я була молодою, мама й тітки переконували мене в тому, що це я
Я часто чую від своїх міських знайомих, що дівчаткам у наш час живеться легше. Дівчаткам будь-якого віку. Їх домагаються чоловіки, балують батьки, навіть громадськість якось ставиться більш лояльно,
Я ніколи не була фотомоделлю, але, коли виходила заміж, чоловік шепотів на вухо ніжні слова і на руках носив. Перші два роки теж не були поганими: ми жили,
Я вважаю, головне завдання батьків – поставити дітей на ноги. Ні більше ні менше. Уже сюди входить забезпечення їм гідної освіти, виховання, відсутність якихось моральних травм і все
Я присіла на край лавочки і втупилася порожнім поглядом на безлюдний дитячий майданчик. Ще зовсім рано, у парку тихо, дорогою сюди я зустріла лише кількох собачників. Хтось забув
Я виростила доньку і сина. Вклала в них усю душу, щоб стали хорошими, порядними людьми. Дітки були моєю віддушиною, росли слухняними, чесними й вихованими хлопцями. У мене й
Чоловіка моєї подруги скосила хвороба, коли йому й тридцяти не виповнилося, попри відчайдушні зусилля медиків і рідних. Подрузі тоді двадцять п’ять років було, донечці – п’ять, а сину
Я вже другий рік живу за кордоном і дуже рада, що в мене тут з’явилося так багато друзів. Вдома мені знаходитися небезпечно, тому довелося переїхати. Якраз у цей
Після того як мої п’ятирічні стосунки накрилися мідним тазом, я ще півроку пробула в дуже глибокій депресії. Не хотілося ні їсти, ні пити. Друзі та подруги здавалися мені
Я дуже ціную стосунки в сім’ї. І ненавиджу, коли їх хтось не поважає або, не дай боже, зраджує. Тож, не бажаючи бути лицеміркою, я зробила потрібні висновки про