Родинні історії
Живемо з чоловіком на орендованій квартирі, це при тому, що його батьки мають і квартири, і будинок. Вони завжди завжди позиціонували себе як сім’я. А зараз сама життєва
Нас тато виховував, як міг один. Мене, сестру та брата. Бабуся теж у міру можливостей допомагала зі своєю пенсією. Жили ми у маминій квартирі. Коли мені було 17
Я народилася довгоочікуваною дитиною в сім’ї. У мене було три старші брати і тому моя поява була святом. Мене дуже любили, але й братів не обділяли. Все було
Довго не наважувалася написати сюди. Моя історія не найжахливіша, але все одно важко. Справа у моїй старшій сестрі. Може, я егоїстка, може, черствий чоловік, не знаю, судити вам.
Ми добре жили, доки дружина у декрет не вийшла. І відпустку могли собі дозволити, і ресторан у вихідні. Робота у неї є високооплачуваною, а тепер може втратити місце.
Що робити із чоловіком, який не дарує подарунків? З одного боку – це дрібниця, з іншого мені здається, це ознака відсутності кохання до мене. Ми у шлюбі 5
У нас із чоловіком тільки після десяти років шлюбу народився такий довгоочікуваний син. За цей час чого тільки не було, скільки було походів за різними фахівцями, лікування, звинувачення
Збоку здається, що ми щаслива сім’я. Побралися ми з дружиною рано, у шлюбі вже 30 років. Діти дорослі, вже онуки. У всіх окреме житло, фінансово ми з дружиною
Мені 31 рік. У мене сім’я – син 9 років та громадянський чоловік, 39 років. Чоловік ніяк не сприймає мого сина, почуттів до мене як таких немає. Разом
Я одружена з військовим, одружені 2 роки, один з яких живемо в різних містах, так як чоловіка розподілили, а я довчаюсь останній рік, і скоро переїду до нього.