– Потерпи, люба, – говорила Аліса. – Наступного тижня я отримаю хороший гонорар і одразу відправлю тобі гроші. Із Сергієм ситуація ускладнюється, мені все важче придумувати для нього приводи
“Сьогодні вся правда, нарешті, і випливе назовні”, – думала Аліса. Вона майже завершила сервірування
Ніна подивилася туди, куди вказувала малеча: до них поспішала жінка у супроводі двох таких хлопців, від яких і в Ніни мурашки побігли….
— Ніно, навіщо все це? Ніна Григорівна сіла поряд із чоловіком і зітхнула. —
Микита постійно згадував Наталю і після місяця життя з Лізою вони все ж таки розійшлися….
Наталка вийшла з квартири подихати свіжим повітрям. У неї перехопило подих, коли вона побачила
Вночі Ганні не спалося. Кіра теж неспокійно крутилася поряд. Після опівночі на небі з’явився місяць, і в кімнаті стало ясно…
— Мам, нам ще довго їхати? – примхливим голосом промовив дев’ятирічний Сашко, і його
– Запечене м’ясо! Пахне непогано… Але знову недосолене! Куди поділися твої кулінарні таланти? Запах смачний, а м’ясо гумове. Мамо, рятуй
– Знову посуд не витерла! Ну що за господиня така?! – обурювалася Алевтина Олександрівна,
Євген чудово розумів, що категорично не подобається матері дружини, і намагався зайвий раз її не дратувати своєю присутністю…
– Олено, ти навіщо знову його до нас притягла? – шипіла Клавдія Михайлівна. –
Я ж піти від тебе збирався, та зважитися все не міг. Ти просто почала старіти раніше терміну, розумієш. А тепер ще й захворіла. Ні, мені такий тягар зовсім ні до чого
Лариса сиділа за кухонним столом, слухаючи чужий голос у телефонній слухавці, який повідомив їй
– І як? Вистачає тобі грошей після того, як ти мене кинула, чи вже все витратила?Свєта уважно подивилася на нього, ймовірно, вона очікувала від нього настільки отруйного коментаря
Два роки тому Кирило і Світлана відкрили свою кав’ярню. Це був важливий крок для
– Не велика втрата, – бурчала Надія Георгіївна з приводу неможливості подальшого спілкування зі старшою онукою
– Ти що, вирішила обшук тут влаштувати? – обурилася Надія Георгіївна, бачачи, як Тетяна
Коли сусідка прибігла зі звісткою, Марія Петрівна побіліла, як полотно. Сіла на лаву, дивилася в одну точку…
— Ганнусю, доню! – сплеснула руками Марія Петрівна, визираючи у віконце. – Ти чого

You cannot copy content of this page