Родинні історії

Я не люблю своїх батьків та людей взагалі. Причому я вже далеко не молодий, але в мене купа таких проблем у голові, які я дуже хотів би виправити,

Я в чоловікові душі не чула. Щиро вважала наш шлюб ідеальним. Боялася говорити про щасливе з чоловіком життя комусь, боялася наврочити. Шлюб наш не ранній, мені було 34

Я з’явився на світ, коли моїм батькам було всього 16 років, у них було справжнє кохання. Ніхто не мав сумнівів, що вони будуть разом. 10 років за однією

Ось уже чотири роки у мене в душі засіла сильна образа на тата. Почнемо з того що, я дуже його любила, завжди його слухала, повністю довіряла і у

Я не працюю вже три роки та й працювала лише два місяці, заради цього приїхала до столиці. Після того, як не виплатили обіцяні гроші, пішла. Ходила на співбесіди

Я єдиний син у сім’ї, до того ж ще й пізня дитина, батьки вже на пенсії. Вони покладали на мене величезні надії, я вчився в школі на відмінно,

Колись я мріяла стати вченим і займатися науками, здібності до цього в мене були — як то кажуть, знайшла своє місце в житті, своє покликання. Приїхала до столиці

Живу у шлюбі майже вісім років. У мене перший хлопець з’явився у віці 20 років, який надалі став моїм чоловіком. Спочатку, як і у всіх, починалося красиво. Нас

Батько обіймав високу посаду на одному з місцевих заводів, командував якоюсь кількістю підлеглих і мав славу людиною з дуже непростим характером. Для нього ніколи не було морально складних