Родинні історії
Останнім часом я все частіше думаю про своє майбутнє. Мені 46 років, цифра начебто не завелика. Але через постійну роботу я почуваюся значно старшою. Сил немає абсолютно ні
Моя старша дочка завжди казала мені, що чекає на мене з чоловіком. Що б зі мною не сталося і в якому стані я не була. Але того дня
Мої стосунки з чоловіком із початку нашого знайомства були дуже непростими. Ми не були схожі на звичайну сім’ю, де партнери щиро кохають одне одного. Ми з Олегом завжди
Коли у нас народилася дочка, дружина вийшла в декрет і здебільшого всі гроші йшли на утримання моїх дівчаток. Але я все одно не зупинявся, намагався потроху просуватися з
Моя мама до 20 років була моєю найкращою подругою. Мені було близько двох, коли батько пішов, і мама примудрилася сама виховати мене навіть без допомоги бабусь та інших
Моя дружина пішла з життя, коли нашій доньці тільки-но виповнилося 5 років. З того часу я виховував її сам, навіть не думаючи впустити когось ще у своє життя.
З ріднею я бачусь рідко, тільки в крайніх випадках. Тому коли мені зателефонувала далека родичка із запрошенням прийти у гості, я навіть не знала, що відповісти. «Приходь, будуть
Моя родина ніколи не жила багато. Пам’ятаю, як батьки бралися за будь-який підробіток, щоб зводити кінці з кінцями. Нас було четверо: тато, мати, я та мій старший брат.
Людмила одружена, чоловік начебто хороший. Не ображає, радиться у всьому, ну не заробляє достатньо – так у їхньому селищі і роботи хорошої немає. Їхати на заробітки міг би,
Мамин брат, дядько Коля, завжди був дуже м’якою людиною. Навіть втрата коханої дружини ні на йоту не зробила його черствішим. Він так і залишався простодушним веселунцем, який готовий